Димар з червоним обводом Найвище Залізо стовбури кран ланцюги Вода 2 хінських голодранці по парі корзин у них з фісташками Двоє дівчаток у червоненьких спідничках І хуткорухі панни модними пташками А зверху задимлене небо А в глибині по той бік гори В тумані силует димаря ніби ребус А там за...

–Тільки-но спробуй мені знову встрягти у бійку... Здерті коліна святої мучениці. Невинна усмішка шельми і ластовиння з копійку. Смішний бант –на півголови, штанята короткі, строкаті... Один сандалик геть стертий, а другий зовсім новий – від перегонів шалених на самокаті. Руки...

босоноге й замурзане край дороги стоїть дитя нашого часу із сивими мов густий дим очима на бронетранспортерах і танках солдати їдуть повз нього пригощають цукерками шоколадом і тістечками втішають що скоро все це минеться і ворогів проженуть дитя нашого часу із сивими...

навіяний дискусією про мистецтво в «Комсомольской правде» Перший голос У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За облавок викиньте, поети, Допотопних ваших солов´їв! Геть жбурніть симфонії та мрії, Як ганчірку кидають за тин! Хто мотор полагодити вміє, Вартий більше,...

АНОНС НЕКСТМОДЕРНІЗМУ Коли зрозумієш, що пазли законів цивілізації, це лише ситуації, технічні ідеї, а не філософська мозаїка ідеалу. І комісії з моральності не сприяють досконалості лише обмеженості. І міра твоєї свободи в довжину ланцюга  в руках громади, І вільніший за...

Діалоги на двох магістралях. Мовчання – лиш на одній. Істина не у ґраалях. Не вині й не у війні. Не в тілі. І не Твоєму. Хоч в ньому – смачніше вина –   посріблю Тобі трохи дива, потоплю дно корабля.   30.VII. 2014 р.

Заснув Ендіміон на місячній поляні, Де смольний дух трави і сосен престарих. До милих уст його, рожевих і пухких, Богиня хилиться в нестримному бажанні. А сонце вигляне із-за снігів гірських. Скупавшися в дзвінкім зеленім океані, — І сором стане їй, незайманій Діані, І чути лиш здаля її...

Дівча стояло і співало, Сріблясту ниточку вело Про те, що радості замало І зло людині — всюди зло; Без батька й нені, в самотині, Убогий вичахне обід, Що тяжко жити сиротині, І шлях — не шлях, І брід — не брід. А від Петрівців, з Синьодолу, Із трав, із неба — звідусіль...

      ДМИТРО КАЛИНЧУК        ДІВЧА В ПРИЦІЛІ       Роман    Редактори: Юлія Оскольська та Наталка Крилівська   Картка «Приват» автора: 5168 7553 7653 9033; Web-гаманець:...

Дівчино, дівчино, де твої крильця? Небо весняне в сяйві іскриться, Чи не пора нам летіти, маленька, В ярій пшениці шукати гнізденька! Буде в колоссі воно, як у сонці, Буде гойдаться в моїй колисоньці, Я ж над тобою спинюся в блакиті, Співи свої розпочну дзвонковиті. Всі літаки, всі літаючі...