Електронна бібліотека/Поезія
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Завантажити
босоноге й замурзане
край дороги стоїть дитя нашого часу
із сивими мов густий дим очима
солдати їдуть повз нього
пригощають цукерками шоколадом і тістечками
втішають що скоро все це минеться
і ворогів проженуть
дитя нашого часу
із сивими очима
їх не бачить
дивиться крізь них мов скло
і бачить невідоме
може це насправді відоме
може воно бачить клавку
з якою ходило на фортепіано
яку батьки вивезли до польщі ще 25 лютого 2022 року
може воно бачить володьку
який не добіг із мамою до підземного переходу
може воно бачить сусіда дядька івана
який за своїм гаражем щодня гудів фрезувальним станком
може воно бачить круасани з кафе на паралельній вулиці
поблизу музичної школи
але цього більше нема
нема вулиць
нема музичної школи
нема круасанів і кафе
нема клавки
нема володьки із мамою
нема підземного переходу до якого вони не добігли
нема сусіда дядька івана його гаража і фрезувального станка
нема більше того що було відоме
лише одне невідоме
лише потоки бронетранспортерів і танків
на яких веселі солдати
дружно махають дитині нашого часу
із сивими мов густий дим очима
одні зіскакують із броні щоб пригостити солодкою водою
цукерками шоколадом і тістечками
інші беруть на руки і фотографуються
але на світлинах не буде дитячих очей
18.06.23
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus