Чотири кроки я ступив У темінь снів, Чужих, брунатних, хижих... Там лисий лис Голодним псам псалми співав, Та я не чув, я шепотів: „боюсь...” У їх химерній хижі... І був між тими синій пес, Він біг за мною, Мов огидний спогад (Так, наче вкрав у когось портмоне) Та все...

ВІН нічогісінько не розповів нам про завдання своєї місії. Тільки знову уточнив: аби не лякати ні нормальних людей, ні озброєних гібридів, постав у образі звичайнісінького місцевого хлопчака. А також ще раз повторив, що оцей танк – черговий доказ прихованої військової агресії потрібно...

чотири стіни і глухо неначе в танку і це фіолетове плаття старе як світ воно пам’ятає перші наші світанки де липи немов обурені пуританки, до нас простягали кістляві долоні віт   чотири стіни і фото заплющить очі бо парко бо тисне у скроні йому картон і я забуваюся просто...

Які чудесні барви у нашій рідній мові, які відтінки різні від Сейму аж по Сян! У Києві говорять інакше, ніж у Львові, — і чорногуз, і бусол, лелека і боцян... Так наче називаєш різновиди лелек ти, а це лиш різні назви, синонімічний ряд. А є ще риси мови, що звуться діалекти: це говори...

І ти колись відбудешся до дна, і я пірну в глибини неодмінно. А що між нами, в принципі, відмінне? І ти чудний, і я така чудна... І на одні несе нас на полюси, чергує Південь Північчю по парним. Що я твоєю стану - гадка марна, а ти мені останнє віддаси... Повільно просуваємося ми життям, як...

Чуєш, брате, як — од ребер — серце — золотим м´ячем із грудей плигає шкереберть, загубивши всяку чемність!? Як поводитися з ним і голубим таким, широким — тим коханням, що з святими навіть не вспокоїш Блоком!? Ось дивлюся — і не на ніж — крізь історію...