Коли хто-небудь із сусідніх сіл шукав Міця Бойка, мало хто знав про кого йдеться, бо в селі стільки Міців та Бойків, що хоч греблю гати ними, а вже коли пояснювали, що шукають саме того Бойка, який малює, люди відразу здогадувалися: «А, Міцьо Чічка… Поруч із церквою хатина з...

Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. Як темная нічка, насупились хмари, В тих хмарах, мов голос небесної кари, За громом громи гуркотять. І грає, і піниться синєє море. Хтось човен на море пустив, Бурхнув він по...

Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, Мов диття , цікава, шепче і розпитує вона: "Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш? І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш? І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить: "Відки взявся я — не знаю; чим прийдеться закінчить Біг мій...

І Ще ніч підкрадалась байдуже. Бродило вино в гранях грон. І наші заблукані душі В човні перевозив Харон.   На той бік бурхливого Стіксу, Де шляху назад не було. І сонце з-за неба завіси В воді розбивалось веслом.   І все було схоже на свято. Цей берег тому – ніби...

Чого ти так давно мовчиш, Сага ворсклянська комишана?.. Ні, ти кричиш мені, кричиш, Моя вербова і вільшана. Я чую голос рідний твій,– То голос матері моєї. Щодня спішу, аж рвуться шлеї, А часу горнеться сувій Все не до тебе, а від тебе. Прошу твоєї хвилі, неба І зірки в течії живій. Бо то...

"Чого ти, хлопе, вбравсь у стрій лицарський, Немов боїшся насміху і сварки? Чого важкий свій молот каменярський Міняєш на тонкий різець Петрарки? Замість валити панський гніт і царський, Ти скрився в поетичні закамарки! Гіркий, та нешкідний удар писарський, Мов палинівки чарка у...

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє...

У цій країні народжувалося мало дітей. А таких гарних – ще менше. А двійняток – коли то було останній раз – тисячі років тому? Мабуть, лише те. Що вони були дітьми князя, вберегло їх від жертовного вогню… Грець з ними, діти та й діти. Щоправда, і до армії хлопця...

чоловік захотів стати рибою і під вечір прогулюючись набережною стрибнув у дніпро але в темній воді не побачив жодної риби і тому вистрибнув назад чоловік захотів убитися і стрибнув з багатоповерхівки але асфальт став для нього батутом і чоловік полетів назад угору чоловік...