Вертке веснянкувате дівча похапцем підбігає до старенької, що куняє на ґанку похилої сільської хатини, подекуди оброслої мохом. - Бабусю, а правда те, що мама розказувала? – лепече Даринка, погладжуючи пухнасті китиці на кінчиках своїх руденьких кісок, які виграють золотом на сонці. -...

У порожній кімнаті біла, немов стіна, притомившись чекати, спить самотня жона. Геть зробилась недужа — котру ніч, котрий день ані чутки про мужа, ані-анітелень. Лячні довжаться тіні, дзвонять німби ікон, і росте голосіння з-за соснових ослон: мій соколе обтятий, в ту гостину, де ти, ні...

Рамки зі стін Чорно-білою пам’яттю Сипляться порохом Шашелем точені. Хлопчик з очима Століття минулого Проситься в нині І знову дивується, Дівчина з квіткою (Ще не зів’ялою!) Крихта за крихтою – В мрії зурочені, Юне подружжя На стільчику віденськім – Залюби...

Новий рік приходить несподівано. Погода, ніби на зло, вітає мешканців містечка сирістю, туманом і дощем. Власний у себе на дивані з-під ковдри спозирає телевізор. Його очі час від часу злипаються; потягуючись, він ледь чутно вимовляє «маразм» і вимикає телевізор. Роздягається,...

У пущах, де лише стежки звірині, Серед потворно сплетених гілок Буває в небо просвіт темно-синій, Як любе око. Скрізь таємний змрок. Гудіння сосн, як виття ериній, Шкребіння кігтів рисі, молоток Старого дятла. Стомленій людині Так любо стрінуть затишний куток, Прозорий погляд милого спокою,...

У розмаїтті квітів кожен бачить своє. А я шукаю бджолу.   У хмільному квітнику жінок кожен шукає найпривабливішу. А я виглядаю бджолу.   У світі спокус і обов’язків так хочеться нескінченного свята. Та я вибираю вулик.   Бо бджола подарує і квітку, і небо. А...

Можно тихо задуматься,стоя у самого края воды,на соприкасании с песком,возле банок, бутылок, окуркову самого края водыдумать о всяком таком:вчера посмотрел фильм,топкий, вязкий, будто болото,но красивый, будто болото.Помню кадр: раскрытая рукана шахматной доске.Думать вот так, стоя на...

У сні знайшов я дивную долину. Було так ясно, тихо, легко в ній, Що бачилоь мені: не йду, а лину. Сміялася в пишноті весняній Природа, пахощами вся облита, І скрізь співав пташок незримих рій. Сріблом на збоччях хвилював лан жита, Верхом шумів-гудів відвічний ліс, Внизу була велична тайна...

У сні мені явились дві богині. Лице одної — блиски променисті, Безмірним щастям сяли очі сині, І кучері вилися золотисті. Лице другої чорний крив серпанок, І чорні очі, наче перун з тучі, Блищали, коси чорні та блискучі — Була, немов літній, бурливий ранок. "Не плач, дитя самотнє,...

І По один бік верби, По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! ...Сповиває аналої Синє брязканя кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу — (Хтось заплакав за порогом) — З херувимами служу! Жду я, ждуть всі люде...