Спокойно небо голубое. Никитин Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике поле, Огнем переливається-жахтить. Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву хвилясту стиха до землі, І в прозирній золоченій імлі Даль степова мов тоне-поринає. Понад травою...

У серії «Знамениті українці» видавництво «Фоліо» видало розповідь про Степана Бандеру. «Буквоїд» пропонує уривок із цієї книжки. Навколо імені лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери запеклі суперечки не стихають і досі: одні...

Усні розповіді старших людей – метафізичні стріли. Тут комп’ютерні „писання” просто відпочивають, не маючи енергетики живого слова. Мій дід Стефан, переселений сталінськими посіпаками з Лемківщини на терени теперішньої Львівщини під час долеруйнівної операції...

Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І ввесь дзвенить од гимнів п´яних птиць Співа трава, ніким ще не зім´ята, І вабить сном солодких таємниць, Там...

Даше Милая! Моя любовь не имеет имени,как непричесанное облако,летающее молоко.В ее названии – бесконечно расширяющееся «о».Когда маленький я сумасшедше кричал до полуночи, а как вырос побольше, выдал боевой клич:Авега! -Ты еще не родилась, а я не подозревал,что в причудливом...

Стільки людей поховано у пустелі і за багато менші гроші, і світла не видно в кінці тунелю, не видно, мої хороші. Добрі люди їдуть вагонами, хула слідом пливе човнами, а за нею – з прокльонами, мм... нехристияни! А над ними птахи останні, а над ними столи...

Стільки щастя, що боюся. Залоскоче, як русалка. Шовковинками проміння перев’яже, обів’є. Заполонить. Зацілує ніжно-ніжно, палко-палко. Всю жагу — зоревий трунок, п’яний трунок — ізоп’є. Тільки мент. Обламок менту — блискавично-перебіжний. І не буде...

У прадавні часи волею Яхве могутні мури Єрихону перетворились на дитячу пісочницю... З чотирьох вціліла тільки одна і стала Стіною Плачу. Кожного дня хтось треться об неї мокрим носом, хтось просуває у щілину записочку до Всевишнього... Нещодавно шляк трафив Берлінський мур... Дехто тихенько...

Знаю ти будеш живою коли я прийду у гості. Змию піт водою і погляну в очі. Ти стоятимеш поруч, обличчям до стіни, я торкнусь рукою твоєї спини. Говоритимеш зі мною мляво, як завжди... Босою ногою зробиш крок вперед. Дзеркала торкнешся лівою щокою. Погляд твій на мене ніби то не...