справа досвіду – спростування життєвих істин справа часу – наслідування народних прикмет але для активного відпочинку завжди знаходиться час і місце якщо встиг придбати гранатомет   і тоді вся земля для тебе – чим не поле бою? ну принаймні сусідні території варто...

Намальовані   Намальованими сприймаємо колір тонше намальованими сприймаємо все у розрізі   У розрізі тонкі що аж світимось   Сливки зробились такими синіми що до них летіли птахи і в синьому ховались а ти з’їла сливку і от твої губи уже не...

Писулька до Грицька Прокази Хто Добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той Добрості не зна, не бачив і не чує. Не пензлем той її, але квачем малює, Той Добрість обікрав. Не любить Добрість сліз, Вона на всіх...

М.Алексеєву Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить. Виходжу я на шлях — на смугу ясно синю, — І чудно й дзвінко сніг під валянком скрипить. У цьому ж лісі я пив самоту осінню, Тут весну цілував під шелест верховіть, Тут літом пропливли ледачі дні...

[1929] Батько Сталін Ночами сидів у Кремлі, В темряві, Вінспілкувався із духами мертвих. [1939] Кремль потонув у пітьмі, Лише Рубінові зірки Палають, І єдине вікно Світиться вічним вогнем - - Батько Сталін Думає про народ Навіть вночі. Народ знає і боїться. [1949] Батько Сталін підносить келих:...

Девушка из Ипанемы, мне ощущается горстка фаянсового пескаМне хочется быть немного шире, чем обшивочная доскаХочется пересчитать каждый пенс и купить букварьХочется всё понимать буквальноДевушка из Ипанемы смотрит прямо на меняЯ ощущаю ладонью горстку фаянсового пескаЯ хочу быть заметнее, чем...

Коли запитують мене, звідкіль я родом, Я не кажу: з Миронівки. Дарма, Що вісім літ ходив у дощ і бродом Крізь заметіль, коли була зима,   У третю школу. Як я не старався, Та почуття до міста все ж мовчать. І Владиславці я не присягався, Хоча й сія у паспорті печать.   Коли...

  Розмір. Вимір. Вимірювання невиправданого, Вибір серед нічого, Стогін серед нікого, Біль від падіння. Чи душа не слимак, Який притуляє до вуха мушлю тіла? Чи відлуниться? Де? Серед мертвих статуй жодних конвульсій. Серед накатаної вати досить твердо. А ти один. Що твоє...

У хвилю задуми стає перед мною Те сковане людське нужденне життє, Стає могилов темною живою І важким стогнанням серце моє рве. І холод смертельного болю й розпуки Стиска моє серце, затемнює світ; Безсильні, безрідні опадують руки, Життя зав´ядає, мов в студені цвіт. Усюди, усюди, де око...

…Насправді те, що ми називаємо життям, часто виявляється чимось іншим. …Історія давня, одначе занотована мною стисло, буквально увіпхнута в один аркуш мого опецькуватого потертого блокнота, мала б колись випірнути на люди. Отож, так воно й сталося. Розпочинати завше слід з...