Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І ввесь дзвенить од гимнів п´яних птиць Співа трава, ніким ще не зім´ята, І вабить сном солодких таємниць, Там...

Даше Милая! Моя любовь не имеет имени,как непричесанное облако,летающее молоко.В ее названии – бесконечно расширяющееся «о».Когда маленький я сумасшедше кричал до полуночи, а как вырос побольше, выдал боевой клич:Авега! -Ты еще не родилась, а я не подозревал,что в причудливом...

Стільки людей поховано у пустелі і за багато менші гроші, і світла не видно в кінці тунелю, не видно, мої хороші. Добрі люди їдуть вагонами, хула слідом пливе човнами, а за нею – з прокльонами, мм... нехристияни! А над ними птахи останні, а над ними столи...

Стільки щастя, що боюся. Залоскоче, як русалка. Шовковинками проміння перев’яже, обів’є. Заполонить. Зацілує ніжно-ніжно, палко-палко. Всю жагу — зоревий трунок, п’яний трунок — ізоп’є. Тільки мент. Обламок менту — блискавично-перебіжний. І не буде...

У прадавні часи волею Яхве могутні мури Єрихону перетворились на дитячу пісочницю... З чотирьох вціліла тільки одна і стала Стіною Плачу. Кожного дня хтось треться об неї мокрим носом, хтось просуває у щілину записочку до Всевишнього... Нещодавно шляк трафив Берлінський мур... Дехто тихенько...

Знаю ти будеш живою коли я прийду у гості. Змию піт водою і погляну в очі. Ти стоятимеш поруч, обличчям до стіни, я торкнусь рукою твоєї спини. Говоритимеш зі мною мляво, як завжди... Босою ногою зробиш крок вперед. Дзеркала торкнешся лівою щокою. Погляд твій на мене ніби то не...

Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років мучених надій, і сподівань, і вір, і крові синів, що за любов тавровані, сто серць, як сто палахкотінь. Та виростають з личаків, із шаровар, з курної хати раби зростають до синів...