Восьма. Рожеве мереживо висне на кобальті неба Квиток і ковток котрогось плацебо. На дороговказі закреслене песи-місто   На низ горизонту нанизую, наче на буси, автобуси Електродроти - нотний зошит “Шашки” таксі - ніби німби Зупинка за півгодинки,   а далі......

Усе я бистро виджу, Все оплюю, все збриджу, Все сквашу, все розстрою, Всіх гіркістю напою. Де треба, влізу в душу, Де схочу, честь нарушу, На кождого подвір´я Посію недовір´я, На кождого підсіння Положу підозріння — І все те, все буквально, Я вчиню так формально, Спокійно,...

Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать промову стане, То й не жди, щоб був кінець. Патріоте наш Іване! Ти, їй-богу, молодець! В його дух зовсім народний: Не пізніш як за сім рік Стане він (хоч благородний) Говорити, як мужик; Ще...

Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури,— Довів він усе те...

З пафосом І всією риторикою Але неповторно Василь Карп’юк     В обіймах виноградного Пафосу Ти стаєш нікчемним служкою Ходиш і підбираєш Крихти своєї індивідуальності Перед тим, як їх засмокче пилосос     Пафос стає твоїм смислом життя Пронизуючи...

Пахучим трунком пахощі пливли, Замріяно цвіли маслини червня, А ми перекидалися знічев’я Словами, що ,як вишні, одцвіли.   Але на вишнях тільки пустоцвіт, А у словах – знервованість і втома; І ти, така буденна і знайома, І я, такий ображений на світ.   Навіщо ми...

Ти тільки не кіпішуй, тьолка нормальна, ляля, ножки – м-му, підносить Риня пучки пальців до губ, буфера класні, словом, побачиш… Господи, якби ж то... Ми їдемо 5-м троліком до залізничного вокзалу, від якого пройдемо пішки на Театральну площу. Біля “яєць” – це...

Пекло, здавалось, було в ту годину… Грім божевільний стогнав і ревів, Блискавок стріли літали без впину, Весь небозвід то .палав, то чорнів. Буря пройшла, і я з жахом питаю: Що-ж то зробилось з коханого краю? Певно руїну та буря зробила?.. Кажуть: “Вербу десь розбиту добила"....

Ты там лежишь, а я уже иду, Штакетники сбивая на ходу И как сортир используя окопы. Скажи, любимый, мне ль теперь не знать, Что есть война, эх, Бога душу мать, Да мне ли сесть за дело Пенелопы?!   Свои стихи в обоймы зарядив, Всеобщий к чёрту шлю корпоратив И выхожу на спутанные...