Електронна бібліотека/Поезія

Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Я поверну собі своє життя обіцяю...Максим Кривцов
Моя голова котиться від посадки до посадки...Максим Кривцов
Хочу розповісти вам історію про велетенського кота...Максим Кривцов
Та, що зігріє тебе серед ночіСергій Жадан
Завантажити

Ты там лежишь, а я уже иду,

Штакетники сбивая на ходу

И как сортир используя окопы.

Скажи, любимый, мне ль теперь не знать,

Что есть война, эх, Бога душу мать,

Да мне ли сесть за дело Пенелопы?!

 

Свои стихи в обоймы зарядив,

Всеобщий к чёрту шлю корпоратив

И выхожу на спутанные тропы.

Так выживать меня учил солдат,

Он был контужен и слегка поддат,

Но перелил мне свой военный опыт.

 

Ты там лежишь и ждёшь сестру и мать,

Но я иду тебя не врачевать,

Для нас обоих это бесполезно,

Таких, как мы, война/любовь сдаёт

На переплавку в новый самолёт,

На два крыла из лёгкого железа.

 

Ты там лежишь, нанизанный на боль,

И плащ-палатка впитывает соль

Твоих кроваво-красных океанов.

А я иду и песенку пою:

"Держись, мой воин, я тебя люблю...",

А больше нам с тобой не по карману.

 

А больше нам с тобой не по плечу,

И ты хрипишь: "Я так тебя хочу"

И так смущённо прикрываешь раны.

Я здесь, родной, я всех дорог сильней,

И эту жижу предпоследних дней

Мы будем пить из одного стакана.

 

15.06.08



Партнери