Пам´яте Я твій апостроф І губи твої Ніжно торкають мого невагомого тіла Крапля роси на долоні Мене натремтіла Щоб розділити минуле з майбутнім .............................................. В зіниці змії Я розчинився як чорні слова ворожби Губляться в темряві ночі Щоб горя...

Було темно. Вони лежали, зв´язані один з одним. Пахло пилом і свіжою друкарською фарбою. Імен у них не було. Були номери. – Отже, ми востаннє разом... – сказав Номер 1. – Хто знає, чи вдасться коли-небудь... – Декому – поталанить. Нас відправляють партіями....

Після Волги, Багдаду, Сицилії і Трапезунду Завести наш драккар у Данапр – то чисте безумство Але конунг нам каже, що вибору не лишилось, Бо у франків – усЕ чисто вимели. Там прокотились Хвилі норвежців і данів, і то було б диво Віднайти монастир, що уникнув їхнього...

Зжиток, З відбитками Київських вуст, З фарбою Каштанових Пірамід, З довгими Спогадами Дніпрових Потоків Прямував з тобою В німу країну, Яка мовчала На рідній мові. Ти вже бачила її На сувенірних Уламках цеглин, Ти вивчала її На мапі Цивілізованої демократії… Я знаю,...

Безбожні дні Під снігом як в іржі Соха часу перекидає скибу Торкає скло Як ВСЕСВІТУ межу Здивована акваріумна риба У паранойї з глуздом знову пат Та скло небес тримає нас на світі Із хугою фліртує листопад Без Єви Змій укляк як сніг на вітті

Сергію Пантюку Ностальгія – це слово із присмаком кави, Цигаркового диму і голосу хриплого. Ностальгія – це слово до біса цікаве, Особливо, коли сорок років за вікнами,   Особливо, коли хтось постукає в двері, Стільки років нечутий і на спогади щедрий. Особливо, коли до...

Ночей серпневих шоколад гарячий. І я собі, поранений, гіркий, Роки останні на молитву трачу. Пишу уже не пісню, а казки. Моя душа, як і душа народу, Язичество своє пережила. Люблю церкви, породу і природу, Печальний шум пташиного крила, Стежини вовчі проклятих поетів, Смирення...

Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгамовнії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує. Виром невпинним бажання сердечнії Рвуться, летять — Вічно невтишені і безконечнії… Мов на свої мене крила безпечнії Схопить хотять. Де ви так рветесь,...

Дежурство в ракетных войсках - под землей, особенно в ночную смену, очень способствует всяческим размышлениям. Сидишь себе в наушниках, вслушиваешься в эфир, переполненный различными далекими сигналами, к которым быстро привыкаешь, как к фону, и уносишься себе мыслями далеко-далеко. Или в то...