Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Після Волги, Багдаду, Сицилії і Трапезунду
Завести наш драккар у Данапр – то чисте безумство
Але конунг нам каже, що вибору не лишилось,
Бо у франків – усЕ чисто вимели. Там прокотились
Хвилі норвежців і данів, і то було б диво
Віднайти монастир, що уникнув їхнього гніву
В цих краях що хатИ, що твердині – з колод соснових.
Це, напевне, свідоцтво браку твердої основи,
Що її уособлює камінь. І так – в усьому,
А не лИше в архітектурі. Не знаю чому,
Але я так вважаю, мій конунг, що треба мати
Зовсім збочений смак естетичний, щоб їх грабувати
Втім і брати нема тут чОго, мій Боже милий,
Окрім меду, воску і хутра. Ну, ще й рабсили.
Правда, можна тут влізти в місцеві розборки й чвари
Перерізати буйних, решту – зігнати в отару
Встановити династію, дати їм звід законів,
ЗапліднИти язик їх словами північної мови
Все, скоріш, так і буде. Більш за те: трохи згодом
Наші діти і їхні стануть одним народом
Вони вІзьмуть наше ім’я. А ще трохи пізніше
Хтось із нас надоумить їх князя якнайскоріше
Охреститись. Як наслідок – вчитись читати й писати,
Завести гігієну, змінити лахміття на шати
Що ж, нести на мечах культуру – я ніби й не проти,
Але я відчуваю – ув’язнемо в цьому болоті,
І поглине наших дітей у віків веремії
Цей одвічний бардак – чи то пак, перманентна стихія.
Нашим хірдманам здавна є звичні шляхи далекі.
Та як йти вже з варягів – то в Рим. Чи хоча б – у греки.
(23-25.10.10)
Останні події
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
- 22.04.2026|07:08«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
- 17.04.2026|09:16Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
- 15.04.2026|18:40Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
- 15.04.2026|18:25В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
- 11.04.2026|09:11Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
- 11.04.2026|08:58Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
- 06.04.2026|11:08Перша в Україні spicy-серія: READBERRY запускає лінійку «гарячих» книжок із шкалою пікантності