Василеві Герасим´юку Цi нiчнi голоси - цi закинутi в моторош митарi - комiрчину твою не забудуть, проси не проси: ти накликав їх сам, їх шукав у вселенськiм гармидерi - i на вбогу свiчу прилетiли нiчнi голоси. Потаємнi вони - а тобi закортiло катренами розiкласти по аркушах їх - о свята...

… у долинах вже мурувалось та гніздилось літо,воно ще не піднялось до вас на верховини, але трохи нижче від твого обійстя, там, де кріпкі та твердоголові будинки зводили у два-три яруси, лишаючи посеред внутрішнього двору обов’язкове пасовище для пишної виноградної зарості, яка...

Нічого від початку не почнеш, Щоб навіть зміг удруге народиться, І вдруге трапиш в сіть прадавніх меж, Де вкорінились глід або щириця. Стопою вчуєш втоптану тропу... Ось тут і маєш свій знайти початок – Серед автографів мільйонних і печаток На сіль переварить чужу ропу. І коли ти у пошуку...

...Нічого по-справжньому не хотілось У білому світі, де біль, де біль... Все далі і далі від духу тіло, Важке від похмілля з чужих весіль. Все більше мене потойбіччя манить. Тут рибні консерви хіба таїна?.. Хоч голос русалки – як плоть туману, І постріл далекий... І смак вина... Зірок...

Провал був абсолютно неминучим і навіть прогнозованим: публіка йшла на концерт, а ми не збирались тут нікого звеселяти. І кожен мав свої аргументи. Для публіки 9 Травня – таке ж свято, як і всі інші, -- а яке свято без гульні й розваг? А що стосується нас, акторів, то просто увесь наш...

Ніччю в полі, на просторі я зітхаю до зірниць... Розгадайте, вічні зорі, таємницю таємниць: Перед вами розгорнули небеса свої знаки, Ви ще щастя не забули, — де лежать його стежки? Роз´ясність, таємні зорі, тайну чорних наших днів, Чом в несказаному горі божий світ закам´янів?...

Ріки знов увійшли в береги, І у надрах борня заніміла. Молоді, повнокровні боги Ухопились земного кормила. Кожна справа – ясна і проста. (Героїчний період і сумнів?) Для дівчат – снігова чистота, Юнакам – поривання безумні. А народам – усім без ваги –...

Весьма не свойственный сон приснился государю-президенту Российской Федерации Властиславу Владимировичу Ядинскому. Жуткий, отвратительный, невыносимо трепещущий сон ! Будто – батюшки ! – великая и могучая Россия – пала… на колени. Да еще каким образом ! Воцарился на...

Новела Яким сидів серед загороди на старій куфайці – підплішав кобівчину. Шорстке, як дріт волосся аж мінилося на сонці – таке сиве. Вуйко Яким полюбляв погрітись на сонци, якраз в полуднє, коли все довкола уповільнювалось. Навіть мухи ліниво дзенькали добріше, не так ще рано....