Він до класу зайшов неквапливо, крейду взяв і, немов чарівник, вивів числа на дошці красиво: — Ось вам ділене, частка, дільник. Заспівало нам слово доданок, мов дударик заграв на дуду; а дільник — як щільник із дуплянок, що дідусь нам зібрав у саду. Частка, множник, добуток, остача...

Зміст   Вступ Розділ 1. Мирон Розділ 2. Отаман Розділ 3. Микольцьо Розділ 4. Санович Розділ 5. Келєрман Розділ 6. Сьвірок Розділ 7. Косичка Розділ 8. Момонт Розділ 9. Ходячий Розділ 10. Мойсей Розділ 11. Олько Розділ 12. Ярко Розділ 13. Юлік Розділ 14. Ервін Розділ 15....

Присвячую світлій пам´яті моїх дорогих дідуся та бабусі Одного разу, під час перегляду нашого сімейного фото - архіву, мені до рук потрапила фотографія, пожовтіла від плину років. На фотографії збереглося чітке зображення молодої пари, яка ніжно обіймалася, весело позуючи фотографу....

Доки старий мій ще жив він часто розповідав історію з війни осколок гранати крізь шинель пройшов йому в спину і його не змогли дістати засів надто близько до хребта з роками осколок змістився між плечей перетворившись на великий гнійник я змучений і лютий і все ще не можу знайти...

На цвинтарі забутого села, Що вимерло в війну і не воскресло, Квітують без і сива ковила, Закручена вітрами в перевесло. А доокіл жовтіє степу мідь З намуленою річкою мілкою. Край цвинтаря самотня юнь стоїть, До кетяга торкається рукою, Немов до материнського плеча. Питаю: – Хто тут...

Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать гнилі колоди, То там, то тут на шлях падуть Останні перешкоди. І стогне бір, як дикий звір, Кінчить життя прокльоном, А там вгорі грядущі дні Дзвенять побіди...

навіщо мені всі небесні тіла коли в мене тіло твоє в голові в моїй голові є твоя голова твоя голова і думки головні про сутність, сукупність, свідомість й самотність  

Безпам´ятство Наздожене цей звук На вістрі уповільненої дії На павутинні тнутиме павук Сто літургій мушиної надії І вже без ліку Безіменний раз Мине весна Зістарить вітер пісню Крізь порохно агоній і образ Лиш фото посміхатиметься пісно Мов здичавіла згадка про любов Але НЕ ЇЙ...

Навчатись відчувати - Те саме, що навчатись грати. І - не те. Бо кожен інструмент Обмежений самим собою. Гобой Не змусиш так зітхати, Як віола. І сопілка Не перевершить меж хроматики журби, Яку вможливили карби У ній заглиблень. Далі них Не ступить навіть...