на острові без імені русалка луску з волосся вичісує   сьогодні вона тільки жінка біль осідає у ній як мул а дерева- незнайомці голови відвертають аби мати хоч дерев’яного чоловіка обручки на їх пальці понадягала   та в ліжку морської жінки домашні кити відсипаються і...

Дадан. Дуплянка. На березі білій Іконка праведних Зосима і Саватія. Над вуликами — кельями день цілий Кружляє працьовита братія. Несуть у келії ченці крилаті Мед золотий і віск на жовті свічі... Уклін мій вам, невтомні будівничі! Невпинно цілий день працює братія, А вечором стихають в...

На перевал ми вилізли помалу І потекли назад із перевалу, Забувши з межигірного віконця Душею доторкнутися до сонця. А дерлися по кручі ради того, Щоб причаститися до чуда вогняного, Серцями спалахнуть у сонці-вірі. Вернулися такі ж суєтні, сірі, – Із перевалу нас прогнала втома....

На перепаді весни і літа, На перекаті життя ріки Твої роки і мої роки, Мов птахи, що в руках не зігріті, Раптом випурхнули з руки.   Ми не летіли кудись у вирій, Хай і лило, і сікло навскіс, Та ніхто не побачив сліз. Може їх поглинали вії, Суховії, а може злість.   Наші...

Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом, — За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі, Моє серце сповнялось клопотом. Бо та піч — не чужа, українська то піч, І думки надиха мені рідні; То мій Луг дорогий. Запорозька то Січ, Тільки в форми прибрались вигідні. Наші...

На Підгір´ї села невеселі Простяглися долом-долинами, Мов край шляху на твердій постелі Сплять старці, обвішані торбами. Понад річку верби головаті Довгі віти в воду похиляють; Журавель поскрипує при хаті, Босі діти по двору гуляють. З-поміж верб, та груш, та яворини Чорні стріхи...

На полях сторожкого сьогодні Ми міцні і глибокі резерви. Цигарки в нас, і ми не голодні, Та болюче напружені нерви. Там десь злякано сальва лунає. — Не бої, а обійми братні!... Ой, не так неохоче стріляє Той, хто виріс під реви гарматні. Ми резерви, та завтра без ляку Із світанком...

На поталу камінним кригам, На глуху наругу вітрам, На зневагу звірам, що плигом Проминуть і квітку, і храм. Оддаю і тривожну душу, І холодний спокій думок, І вартую, надіюсь, мушу Виглядати, чи йде Пророк. Над землею сонце червоне Залива промінням блакить, — Поруч серце чуже холодне,...

12* Боровець тримав у руках папір з блідуватими рядками, видрукуваними через збиту і вилинялу стрічку: “Наказ Відділам командира “Бульби” Від імені Української Повстанської Армії наказую: До дня 8. 9. 1943. год. 12 — перейти зі зброєю у відділи УПА. По цім терміні...

  Віру і таких, як вона, працездатних повантажили у заґратовані вагони і повезли на схід. Паровоз, тягнучи за собою довгого хвоста товарних вагонів, через силу піднімався під гору і, сповільнюючи хід, наче хворий на сухоти, натужно чахкав. Як настав слушний момент, то, перехрестившись,...