На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя довкола, тільки сонце і простір, і сніг. І котилося куль-покотьолом моє серце в ведмежий барліг. І зголілі модрини кричали, тонко олень...

На луг лягло благословіння снігу — Хитливий переплив і перелив сніжин, — І я мовчу, немов читаю книгу Великих, тихих, лагідних таїн. В п’янливому, сповільненому смерку Кружіння серця. О солодка млость! Пурпурні снігурі, як змахи фейєрверку, Пронизують сріблисту високость. Я...

На майдані коло церкви революція іде. - Хай чабан! - усі гукнули: за отамана буде. Прощавайте, ждіте волі, — гей, на коні, всі у путь! Закипіло, зашуміло - тільки прапори цвітуть... На майдані коло церкви посмутились матері: та світи ж ти їм дорогу, ясен місяць угорі! На майдані пил...

  На мені чудернацька сукня – Готичний фасон, цупка тканина, Закрите наглухо все: шия, руки, Проте - лише наполовину. Власне, ззаду плаття немає, Нагота вкриває тендітну спину, Тому, коли ніхто мене не обіймає – Я гину. В дитинстві це робили мама й тато, Закривали від...

на острові без імені русалка луску з волосся вичісує   сьогодні вона тільки жінка біль осідає у ній як мул а дерева- незнайомці голови відвертають аби мати хоч дерев’яного чоловіка обручки на їх пальці понадягала   та в ліжку морської жінки домашні кити відсипаються і...

Дадан. Дуплянка. На березі білій Іконка праведних Зосима і Саватія. Над вуликами — кельями день цілий Кружляє працьовита братія. Несуть у келії ченці крилаті Мед золотий і віск на жовті свічі... Уклін мій вам, невтомні будівничі! Невпинно цілий день працює братія, А вечором стихають в...

На перевал ми вилізли помалу І потекли назад із перевалу, Забувши з межигірного віконця Душею доторкнутися до сонця. А дерлися по кручі ради того, Щоб причаститися до чуда вогняного, Серцями спалахнуть у сонці-вірі. Вернулися такі ж суєтні, сірі, – Із перевалу нас прогнала втома....

На перепаді весни і літа, На перекаті життя ріки Твої роки і мої роки, Мов птахи, що в руках не зігріті, Раптом випурхнули з руки.   Ми не летіли кудись у вирій, Хай і лило, і сікло навскіс, Та ніхто не побачив сліз. Може їх поглинали вії, Суховії, а може злість.   Наші...

Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом, — За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі, Моє серце сповнялось клопотом. Бо та піч — не чужа, українська то піч, І думки надиха мені рідні; То мій Луг дорогий. Запорозька то Січ, Тільки в форми прибрались вигідні. Наші...