Передмова Романа Коваля до книжки “Крізь павутиння змосковщення”   Історія цієї книжки така. Ніна Черняк, дочка Михайла Крата, надіслала машинопис неопублікованого спогаду “Крізь павутиння змосковщення” своєму родичу Миколі Крату, що мешкає в с. Хітці на...

І хай буде знаком наближення цей дим над будівлями, дим зимових домів. Хай буде він засторогою нам, з нашим легким подорожнім скарбом, з коридорами і вогнями, що виповнюють нашу дорогу. Я знав у цьому місті тисячу книжників, що носили в кишенях рештки свинцевого шрифту,...

І широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, І що снилось-говорилось, Не забуду я. Та що з того? Не побрались, Розійшлися, мов не знались. А тимчасом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись. Помарніли ми обоє: Я в неволі, ти вдовою, Не живем, а тільки ходим Та згадуєм тії годи, Як...

І ще сто грам веселої печалі… І знов межа. А за межею – все... Ми піснею свій берег помічали, Не знаючи, куди нас віднесе. Стояли наші смерть і щастя поряд, І сивіло вино – як молоко. Безглуздий бунт сузір’я проти моря, І ми тако… Весілля й...

І ще таке, знаєш, пташине… Гнізда на згинах ліктів І ми боїмося поворушити руками Аби не випало Ані одне пташеня Неопірене І потім Небо Стрімко так наближається І крики птахів З іншої зграї І немає Чуєш немає Жодної сили в руках А вони тримаються І жовтороті пищать Про...

І я умію пісню, умію не одну, то тихо-милозвучну, то грімко-голосну. Я так люблю ті співи, а я їх сам зложив у тихі хвилі щастя, у хвилі, як тужив. Одна сільський дзвіночок нагадує мені, як в сумерку вечірнім дзвенить у тишині. А друга сум наводить, стає понурим світ, мов вітер хмару кличе на...

І Було колись — в Україні Ревіли гармати; Було колись — запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу, і волю; Минулося — осталися Могили на полі. Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите. Високії ті могили Чорніють, як гори, Та про волю...