Завантажити

І сила, і життя - все осторонь іде.
Злипаються і без дощу самі в собі зіниці.
Й не видно на вкривалі земляному вже слідів ніде -
Залишені щомиті, тануть всі вони як птиці

На тлі мінливих хмар й повноти синяви.
На склі, з літами що стікає швидше часу, проминає
Життя - сторінки понівечені дощем душі малі,
Життя, якого той, який у нім живе, не знає.

читати