Давно вже проминули й пізні ляги. Лише в однім на все село вікні Ген вогник теплиться удалині. Стою схвильований… Де взяти зваги Признать його своїм? Це ж я — кудлатий Вухастий підліток, ледь-ледь діждав, Аби заснули врешті батько й мати, Й таємну блимавку свою дістав. Я щось пишу....

Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отоді я І лани і гори — Все покину і полину До самого бога Молитися... А до того...

Читайте, учітеся, В чергах на іспити, квіти-діти мої, мучітеся. Азарова цурайтеся - Його ж і научайтеся. Якщо ж бо любити - то вбогу небогу Вкраїноньку матір, що «ліва» у Бога. А душу губити - то як на вітер падати, Проклену пилосос - зачав щось шуміти, гадити. Во времйачко...

Ми прийшли до кошового, Кажем: волю нам вволи; Гей, немає ж в нас нічого, Бо що й мали — пропили! Загула козацька рада: Батько волю нам вволив, Й колихнулася громада До кордонів з куренів. Ржуть на волі добрі коні, Гострі шаблі брязкотять І шапок верхи червоні, Як маки, на нас горять. В...

Так - важко жить у цім житті. Але як уявить, що ти не жиєш? Як - сонце всесвіту сріблить? Чи - вилиті тобі у рот, навстіж з дверей, помиї? Як бути тим, ким ти вже є? І як, однак, ніким не бути? Сховать обличчя в кім своє - з чийого серця випити-таки отруту? І повнота чого нараз тебе зіб`є Із...

Запроси мене в пшеничну повінь, розкуйовджений пилком розмай, де нікого в літі волошковім - тільки ми, чебрець і молочай. Запроси мене в колосся море, де прозора від роси трава. У космацькій магії просторів я – твоя, і трішки польова. Запроси мене в подільську сутінь, моя одіж -...

Президент геноцида скинув, Свої труси листопада. Свою обтріпує кризу І йде в персональний блог, Шукаючи в смайлах провини, Заварює в чайнику бади, Жує пересолену бринзу І в МВФ просить борг.   Президент одягає Чорнобиль – Свою квітневу білизну – На голе знервоване...

Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед ставу й заломився На тонкім льоду. Б´ються соцькі й розсильнії, Б´ються й рибаки, Водять шнури край пролому, Ості і гаки. Але йде жидок убогий, Пейсами потряс: «Гирсти! Гирсти? —став питати. Що таке у вас?»...

Фото, які Стас поставив у режим слайд-шоу, були присвячені якійсь приватній дружній вечірці. Подібні жанрові знімки зазвичай робляться на простенькі фотоапарати чи телефони, але Стас мав дуже пристойну дзеркалку, й тому одноманітні знімки з простого зібрання людей під час застілля, в оточенні...