
Re: цензії
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
Останні події
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні
- 03.10.2025|10:47В Ужгороді вийшла книжка відомого українського поета Олександра Олеся про Карпатську Україну
- 03.10.2025|10:44Кохання, війна і вибір між двома світами: Ірена Карпа представить свій новий роман у Луцьку
- 30.09.2025|19:02Український ПЕН оголосив 20 проєктів-переможців стипендійної програми
- 30.09.2025|18:58Вʼятрович на Форумі видавців презентує новинку «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»
- 29.09.2025|09:04Я матір попросив: – ось тут мене вроди!
- 29.09.2025|09:01Що читають українські діти: ТОПи видавництва «Ранок» на «Книжковій країні»
- 25.09.2025|14:50Оприлюднено довгі списки Книги року ВВС-2025
- 24.09.2025|13:42Якою буде українська програма на 77-у Франкфуртському книжковому ярмарку
Інфотека - письменники
Сокульський Іван
-
Народився 13 липня 1940 у селі Червоноярському Синельниківського району Дніпропетровської області. У 1962-1964 роках навчався на філологічному факультеті Львівського університету, пізніше – у Дніпропетровському університеті.
Діяльний учасник Львівського та співзасновник Дніпропетровського клубів творчої молоді.
1966 року «за написання націоналістичних віршів» виключений з комсомолу і відрахований з університету. Працював пожежником, бібліотекарем, кореспондентом газети «Енергетик», матросом річкового пароплавства. Контактував з дисидентськими колами у Києві та Львові, поширював самвидав.
У 1968 році виступив одним з авторів «Листа творчої молоді Дніпропетровська», в якому висловлювався протест проти політики русифікації в Україні, переслідування національної інтелігенції, плюндрування пам´яток культури, цькування роману О.Гончара «Собор». Навесні 1969 року «Лист» передала радіостанція «Свобода», опублікували зарубіжні засоби масової інформації.
У середині червня 1969 року Івана Сокульського було заарештовано, і 27 січня 1970 року Дніпропетровський облсуд за ст. 62, ч. 1 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») засудив його до 4,5 років таборів суворого режиму. Покарання відбував у Мордовії з кінця 1971 року - у Володимирській в´язниці, згодом - у таборах Пермської області. Звільнений 14 грудня 1973 року.
Мешкав у Дніпропетровську, займався опозиційною діяльністю, впорядкував самвидавну поетичну збірку. У жовтні 1979 року вступив у правозахисну організацію – Українську гельсінську групу. У квітні 1980 року був знову заарештований, рішенням суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом і засуджений у січні 1981 року до 10 років позбавлення волі та 5 років заслання. Покарання відбував у Чистопольській в´язниці (тепер Татарстан РФ).
За 9 днів до закінчення тюремного терміну 3 квітня 1985 року черговий раз заарештований і засуджений Чистопольським міськсудом до трьох років таборів за «хуліганство». У жовтні 1985 року переведений на дільницю особливо суворого режиму Кучинського концтабору ВС-389/36-1 Пермської області Найчастіше з усіх політв´язнів «за порушення режиму» утримувався у штрафному ізоляторі (ШІЗО), у 1987 році переведений до одиночної камери. Звільнений з ув´язнення у серпні 1988 року.
Після повернення до Дніпропетровську працював в Українській гельсінській спілці, був одним із засновників обласних організацій Товариства української мови ім.Т.Шевченка, Народного руху України, «Меморіалу». Очолював обласну організацію Української республіканської партії. 31989 редагував і видавав журнал «Пороги». Активно підтримував відродження Української автокефальної православної церкви. 20 травня 1991 року був жорстоко побитий під час пікетування з вимогами незалежності України в Дніпропетровську, що прискорило його смерть. Помер 22 червня 1992 року. Похований у Дніпропетровську.
У 60-х роках публікував вірші в альманасі «Вітрила», журналі «Прапор» та переклади з білоруської у журналі «Вітчизна». У 1971 році видавництво «Молодь» планувало видати збірку поезій Івана Сокульського, але її зняли з виробництва у зв´язку з арештом автора. Пізніше твори публікувалися лише за кордоном. В Україні перша збірка поезій «Владар каменю» вийшла друком лише після смерті поета - у 1993 року в Києві. У липні 1995 року Іван Сокульський прийнятий до Спілки письменників України (посмертно).
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд