Re: цензії

14.10.2021|Богдан Смоляк
Із книг неразових
08.10.2021|Надія Гаврилюк
Звук, що торкається серця
07.10.2021|Богдан Дячишин, Львів
Світло розуму любові
05.10.2021|Валентина Семеняк, письменниця
Коли ангел із зоряним крилом, тоді у серці - сонце
03.10.2021|Роман Ткаченко, Київ
Quo vadis?
"Доторки до первісної правди слів"
02.10.2021|Ірина Фотуйма
Кого слухатися Адамові?
01.10.2021|Михайло Жайворон
Емоційно предивні історії по-павлюківськи
Старші та молодші
30.09.2021|Богдан Мельничук, Ігор Фарина
Тепле проміння бентежного слова

Інфотека - письменники

Кротюк Оксана

дитячий літератор, журналістка, літредактор

Мала щастя народитися в місті Луцьку білої зими 1969 року в переддень Святого Миколая. 

Через 27 років  цей факт спричинився до з´яви першого вірша для дітей. А поміж тим було навчання у Луцькій школі №13, Луцькому педагогічному училищі ім. Ярослава Галана, Київському Державному педагогічному  університеті ім. М. Драгоманова. Працювала в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара», де виконувала обов´язки прес-секретаря, а згодом очолила відділ зв´язків з громадськістю. З 2004 року і донині працює на посаді літературного редактора журналу «Малятко». З 2010-го також втілює власний авторський проект на Українському радіо (програма «Великий світ малого читача»: канал «Культура»).  

Систематично виступає з творами різних жанрів для дітей у періодиці (журнали «Малятко», «Зернятко», «Пізнайко», «Крилаті»...) та колективних збірках (видавництва «Свічадо», «Богдан», «Лелека», «Белкар-книга» та ін.).  

У 2008 році у видавництві „Преса України" вийшло дві книжки: „Неслухняне левеня" (збірка віршів) та „Найкраща земля" (віршована казка). 2009-го  з´явилися «Веселі єноти», а 2011-го віршована «Абетка» у «Видавництві Старого Лева». Член Національної спілки журналістів України з 2003 року. Лауреат літературної премії ім. Наталі Забіли (2006р.). Лауреат літературного конкурсу «Рукомесло»  (2009 р.).  

Біографічні рядки зазвичай підсумовує словами: «Все вище сказане ні про що не говорить і нічого не означає. Про автора говорить і автора означає виключно те, що він  створив. У застосуванні до дитячого автора ця теза працює посилено, бо діти розумні: їх не цікавлять імена й відзнаки. Тому беручись до кожного вірша, до кожної прозової мініатюри, почуваєшся новачком: чи здужаєш, чи не сфальшивиш. Відтак найвища нагорода, якої я була удостоєна як автор - це розповіді батьків про те, що діти просять покласти  мою книжечку біля подушки на ніч».     



Партнери