Re: цензії

26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем

Інфотека - письменники

Гриценко Микола

Народився 9 травня 1962 року в селі Тимченки Недригайлівського району Сумської області.

Після закінчення Козелянської середньої школи вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Отримав фах телевізійного журналіста.

Служив у лавах Радянської Армії. У складі військових підрозділів  у 1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Працював у Сумському облтелерадіокомітеті.  При створенні головної редакції телебачення в 1987 році, став  першим головним редактором  телебачення Сумського  облтелерадіокомітету.  Автор і ведучий багатьох циклів  популярних  телепрограм на  Cумському  телебаченні   в 1987 – 1995 роках.

В 1995 році призначений представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Сумській області.  Брав безпосередню участь в розробці та реалізації концепції розвитку телерадіомовного простору Сумської області.

В 1998 році  Микола Гриценко був ініціатором створення в Сумах  обласного громадського об’єднання  «Мистецький центр «Собор», голова правління центру з 1998 року. Мистецький центр «Собор» став  консолідуючою організацією  митців краю, представників різних громадських осередків.

З 2000  року живе й працює в Києві. Був керівником прес-служби Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, головним редактором журналу «Вісник Національної ради  України з питань телебачення і радіомовлення».

Член ради громадської організації «Сумське земляцтво в м. Києві», головний редактор альманаху Сумського земляцтва «Земляки». Голова  Недригайлівського  регіонального земляцтва.

Член Національних спілок журналістів та письменників України, автор книг прози та поезії: «Довго кувати зозулі» (1993), «Білий налив» (1994), «Самар» (1998), «Книжка» (2000), «Голоси на вітрі» (2004) Автор  тексту гімну міста Сум, низки  популярних пісень «Сумська мелодія», «Дві долі», «Юності пора» та інших.

Лауреат Всеукраїнських  літературних премій імені Леоніда  Глібова, Олександра Олеся, Івана Кошелівця та Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».



Партнери