Re: цензії

Виросла на Житомирщині в сім´ї педагогів - Анатолія Андрійовича та Галини Володимирівни Мурзенків. Закінчила з відзнакою факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1988) та аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії Наук України. Кандидат філологічних наук, доцент.

Працювала завідувачем відділу Чернігівської обласної газети «Гарт», власкором газети «Молодь України» у Чернігівській області, викладачем Київського інституту «Слов´янський університет» та Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Докторант Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка. Літературознавець, журналістикознавець. Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

Поетичні добірки друкувались у літературно-художніх журналах, альманахах, антологіях, зокрема в антології сучасної української поезії «Лоза», яка побачила світ у Бразилії українською й португальською мовами (упорядник - Віра Вовк), міжнародному українсько-естонському поетичному проекті «Червона книга України» (українською, англійською та естонською мовами), антології молодої поезії «Початки» (К.: Смолоскип, 1998), збірнику текстів переможців Міжнародного конкурсу «Гранослов» - «Гранослов запалює зірки» (К.: Гопак, 2003). Поетичні тексти вміщували також часописи Білорусі, США і Німеччини.

Автор збірки поезій «Акомодація до часу» та літературознавчої книги «Талант як міра ваги», упорядник антологій сучасної української поезії «Пастухи квітів» і «Станція Чернігів» та збірників поезії, прози і літературної критики молодих письменників «Кава для янголів» та «Кава для янголів. Випуск другий». Численні літературно-критичні й літературознавчі розвідки Тетяни Дзюби опубліковані в наукових виданнях. Співавтор радіоп´єси «Знайшла собі тата», яка звучить в ефірі Українського радіо. На вірші Тетяни Дзюби написали пісні заслужений артист України, композитор Микола Збарацький і Сергій Дзюба.

Лауреат міжнародних, всеукраїнських та обласних премій і конкурсів: імені Михайла Коцюбинського (2001), Григорія Сковороди («Сад божественних пісень») (2005), Миколи Гоголя («Тріумф») (1999), Леоніда Глібова (2011), Пантелеймона Куліша (2012), Бориса Нечерди, Дмитра Нитченка (Україна - Австралія), Івана Кошелівця (Мюнхен, Німеччина) (2004), «Краща книга року» (п´ять разів, перші місця), «Жінка року» (двічі). Відзначена на Всеукраїнському конкурсі сучасної радіоп´єси «Відродимо забутий жанр» (2010), фестивалі журналістів «Золотий передзвін Придесення» та на Міжнародному літературному конкурсі «Гранослов». Нагороджена почесною грамотою Спілки письменників Білорусі (2010).

Поезії Т. Дзюби перекладали іноземними мовами: англійською (Богдан Бойчук), німецькою та португальською (Віра Вовк), французькою (Всеволод Ткаченко), іспанською (Сергій Борщевський), японською (Хіроші Катаока, Наталія Бортнік), словацькою (Іван Яцканин), польською (Роксана Ожаровська), івритом (Шауль Рєзнік), білоруською (Лілія Бондаревич), китайською, корейською, естонською, російською.

Представлена в сьомому томі Енциклопедії сучасної України (Інститут енциклопедичних досліджень Національної Академії Наук України).