Британські вчені продовжують проводити різноманітні дослідження, і цього разу вирішили з’ясувати, чи пов’язане читання з тим, що і як ми їмо. Результати їх дуже здивували, та, можливо, здивують і вас. Бо виявляється, книжки можуть мати як позитивний вплив за звички у харчуванні, так і негативний.

Емілі Т. Тростянко – письменниця і дослідниця, наукова співробітниця в Оксфордському науково-дослідному центрі гуманітарних наук (TORCH), яка вивчає психічне здоров’я людей та розлади харчування. Саме її зацікавила ідея, що мистецтво має вплив на звички людей у харчуванні, особливо тих, в кого є певні розлади (обжерство, анорексія, булімія тощо). Тож вирішила дізнатися більше про вплив книжок на спосіб життя. До дослідження також приєдналася Beat – благодійна організація у Великій Британії, що працює з людьми із харчовими розладами. 

Вчені провели детальне онлайн-опитування, аби визначити зв´язок між звичками читання та психічним здоров´ям (зосереджуючись на харчових розладах). В експерименті взяло участь 885 осіб (773 з них мають досвід проблем із харчуванням). Попередньо автори дослідження припустили, що найкращий вплив на читачів мали би мати книжки, у яких герої стикаються з подібними труднощами, але попри все долають їх. Проте результати виявилися зовсім не такими.

Опитування показало, що 69% респондентів, які мають певні харчові розлади, допомагає впоратися із цими негараздами художня література та нон-фікшн. При цьому 15% опитуваних зазначити, що саме художня література, окрім текстів, що стосуються харчової поведінки, найбільш дієва. Вважають, що твори, в яких немає згадок про проблеми із життя читача, відволікають, додають більше впевненості та піднімають самооцінку. Це допомагає краще дотримуватися здорового способу життя та харчування. 27-річний чоловік, відновлюючись після анорексії, зазначив: «Після читання науково-фантастичного твору мій настрій поліпшується, і я, як правило, відчуваю себе більш спокійно, когнітивно і творчо стимульованим і натхненним» 

Натомість «найшкідливішими» книжками респонденти назвали мемуари та біографії, пов’язані із харчовими розладами, а також художню прозу цієї тематики. Не допомагало навіть те, якщо персонажі книжок долали свої проблеми і налагоджували життя. Також результати показали, що іноді ці книжки не лише не покращують ситуацію, а й погіршують її. Одна 18-річна респондентка, відновлюючись після декількох розладів харчування, характеризувала цю літературу як таку, що «нагадує, чому я хотіла морити себе голодом, і зміцнює мої ірраціональні думки». Згадки про анорексію, булімію, ожиріння та інші проблеми із харчуванням у книжках мали часто негативний ефект: 18 респондентів відзначали, що подібні видання лише посилюють їхні розлади.

Інформація: Видавництво Старого Лева