Поетичні читання в атмосферних місцях, дискусії, авторські зустрічі, презентації, музичні виступи, вечірні перформанси за участю відомих європейських та українських інтелектуалів створили у Вінниці ритм літературного безвізу минулих вихідних.

Фестиваль стартував у “серці міста” - на Майдані Незалежності - відкриттям виставки про класика їдишомовної літератури, вінничанина Іцхака Йоеля Лінецького та концертом гурту єврейських наспівів Knafaim.

Інтелектуальним осередком Майдан залишався протягом усього фестивалю. Так, тут презентували книгу “Де трава зеленіша” Наталки Доляк та влаштовували авторські зустрічі з іноземними гостями фестивалю: , Драґіцою Райчич зі Швейцарії, Юлією Цімафєєвою з Білорусі, Міруною Владою з Румунії, Луціє Фаулеровою з Чехії, Мацеєм Плазою і Александрою Зєлінською з Польщі, Яношем Афрою з Угорщини.

На Майдані Незалежності розмовляли й про кримськотатарську літературу, тут тривали дискусії про єврейську культуру, права жінок, європейські цінності та виклики.

Сходи на Кумбарах вже вдруге організатори фестивалю задіюють як атмосферну та самодостатню локацію для поетичних читань. Так, саме на сходах поблизу Південного Бугу відвідувачі слухали поезію знакових письменниць сучасної літератури: Катерини Калитко, Катріни Хаддад, Юлії Мусаковської, Юлії Броварної, Катерини Міхаліциної та Ірини Старовойт.

Відкриттям як для організаторів, так і для учасників та відвідувачів став Прибутковий провулок на Соборній, який фактично здобув собі назву і нову асоціацію завдяки фестивалю. Тут у затишному центрі міста звучала поезія авторів, чия творчість уже стала культовою - Юрія Іздрика, Оксани Забужко, Наталки Білоцерківець та Миколи Рябчука. Митці збирали аншлаги попри тоді ще невідому, але переконливо атмосферну міську локацію.

Іще одне нове місце, де на час фестивалю запанували інтелектуальність, елітарність та література, стала садиба Боруха Львовича (вона ж - колишня Канцелярія Генерального отамана Симона Петлюри). Одна з автентичних кімнат об’єднала учасників дискусією про єдність, ідентичність і Соборність. В останній день фестивалю у дворі садиби пройшов велелюдний авторський вечір Оксани Забужко з презентацією книжок авторки “ І знов я влізаю в танк” та “Після третього дзвінка вхід до зали забороняється”.

Цьогоріч сприятливі погодні умови дозволили провести ще один важливий та емоційний захід як для організаторів, так і для учасників та відвідувачів - кримськотатарські музично-поетичні читання “Зелений острів” на острові Кемпа за участі поеток Сеяре Кокче, Аліє Кенже-Алі, які нині проживають у Криму, та співачки Весни Касерес із Чехії. Голос Кримського півострова перформативно зазвучав на колишньому Вінницькому півострові: такою формою акціоністського мистецтва організатори фестивалю засвідчили материкову єдність та підтримку кримськотатарському народові та його багатосотлітній боротьбі за культурні й політичні права.

Сад Музею Коцюбинського вже традиційно став улюбленою вечірньою open-air локацією для поетичних перформансів. У фестивальні надвечір’я сад звучав акустикою, мантрами, електронікою, обрядовою та експериментальною музикою.

Саме тут відбулися прем’єра нової програми “Кораблі” львівського гурту “Три кроки в ніч”, музично-поетичний концерт Izdryk:Live та концерт хедлайнерки фестивалю Мар’яни Садовської “Ніч лише починається”.

Тераса Книгарні “Є” - ще одна літературно-інтелектуальна локація. Тут відбувалися лекція Ірини Старовойт, презентація книги “Жінка в Берліні” за участю Роксоляни Свято та Оксани Луцишиної, зустріч з лауреатом премії Міста літератури ЮНЕСКО Петром Яценком.

Бібліотека №1 на “Острові Європа” була дитячою територією: тут Галина Ткачук, Катерина Міхаліцина та Ольга Мельник з “Видавництва Старого Лева” проводили майстер-класи для дітей, читали дотепні вірші та пояснювали, чому варто піклуватися про довкілля.

Ресторан “Red Zeppelin” і бар “Бутлегер та Душечка” обирали відвідувачі фестивалю, спраглі до вечірньо-нічного поєднання поезії та музики. Дмитро Лазуткін та Борис Севастьянов привезли до Вінниці музично-поетичний проект “ARTЕРІЯ”, а театрально-музичний спектакль Павла Коробчука й гурту The Velvet Sun “Емі Вайнгауз. Тіло та душа” став своєрідною сповіддю талановитої жінки у складний період її життя.

У підсумку, відвідувачі фестивалю "Острів Європа" у 2019 році отримали унікальну можливість спілкуватися та чути авторів, чиї твори в Україні ще не виходили окремими книгами, переосмислили цінність свободи та об´єднаної нації, відвідати острів Кемпу, побачити прем´єри всеукраїнських проектів тощо.

Організатори фестивалю: громадська організація «Культурний Кампус» та департамент культури Вінницької міської ради.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Організаційні партнери: Український центр Міжнародного ПЕН-клубу, Генеральне консульство Республіки Польща у Вінниці, Посольство Угорщини в Україні, Чеський центр у Києві, Румунський інститут культури в Бухаресті, представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Кримський дім, Центр концертних та фестивальних програм, Вінницький літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського, Центр історії Вінниці, Вінницька міська централізована бібліотечна система, Книгарня «Є», хаб «Місто змістів», «Видавництво Старого Лева»

Партнер «літературного безвізу»: агенція мандрів «Мер-Ка-Ба»

Пригощають: «Батискаф», Red Zeppelin, Georgian Factory, «Бутлегер і Душечка»

Смачна доставка: «Довезунчик»

Кавовий партнер: «Чорна кішка, білий кіт»

Генеральний інформаційний партнер: UA:Суспільне мовлення

Інформаційні партнери: Читомо, ЛітАкцент, День, Газета по-українськи, Країна, Gazeta.ua. Український кризовий медіа-центр, Litcentr, Opinion, VежА, ВінницяОК, радіо «Місто над Бугом», телеканал «Віта», радіо «Такт», Depo-Вінниця.

Партнер з друку: Sunny

IT-партнер: appgress

Довідка:

«Острів Європа» заснований українськими літераторками Катериною Калитко й Анною Вовченко у 2015 році. Проект покликаний артикулювати здобутки «малих» та «камерних» літератур Європи (Центрально-Східна Європа, Балкани, Середземномор’я та інші регіони, а також творчість мігрантів) і їхній зв’язок з українським історико-культурним контекстом.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.