
Re: цензії
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
- 16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаПравда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
Видавничі новинки
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
Події
Новинки перекладної літератури до Форуму видавців від DISCURSUS
Новинки видавництва DISCURSUS до цьогорічного Форуму видавців у Львові.
Озрен Кебо. Сараєво для початківців [пер. з Боснійської Катерини Калитко; дизайн Романа Романишин та Андрій Лесів]. — Брустурів : Дискурсус, 2017. — 144 с.
Це досвід освоєння нового трибу життя, зшивання в ціле клаптиків колишньої топографії уродженцем Мостара, герцеговинцем Кебо, що свідомо обрав життя в Сараєві у найважчий період його новітньої історії. І саме тому має повне право написати про Сараєво саме так, як пише: зі сліпучою іронією, щирим стражданням і любов’ю, від якої стискається горло.
Уривок:
Перший воєнний квітень минає під знаком великого виходу. Мудрі панічно тікають. Менш мудрим навіть не відкривається розуміння тієї паніки. Місто гасне. (…) Минуло лише два тижні, відколи почали стріляти, і на той момент ніхто ще не знає, який насувається голод.
Наші позиції визначились аж наприкінці квітня, коли обруч довкола міста остаточно затягнувся. Лише тоді стало зрозуміло, що буде не мир, а війна, і що це буде не справжня війна, а виснажування. Вмикаю світло та записую на аркуші імена людей, яких уже немає в Сараєві. Географія розпорошених: Заґреб, Стамбул, Варшава, Лондон. Залишилося декілька друзів на різних кінцях міста. Диявол ховається в деталях. Деталей не видно за ілюзіями. Вимикаю світло. Поринаю в темряву тривалістю в три роки.
Платеро і я / Хуан Рамон Хіменес [переклад з іспанської Юрій Ананко]. — Брустурів : Дискурсус, 2017 — 176 с.
Українською мовою книга ліричної прози «Платеро і я» іспанського поета Хуана Рамона Хіменеса (1881-1958), нобелівського лауреата за 1956 р., уже перекладалася, але в Україні виходить уперше.
Коли влітку 1905 року після чотирилітнього лікування в санаторіях під Мадридом і в самій столиці од нервово-емоційного виснаження повернувся Хуан Рамон Хіменес до рідного Могера, невеличкого містечка в провінції Андалузія на півдні Іспанії, з’явився в нього віслючок сріблисто-сірої масті, на означення якої є в іспанській мові окреме слово — Платеро. Саме так і було звати нового поетового приятеля.
Поетові нікуди не дітись від самотности, так само ж нікуди йому не дітись від потреби в слухачі. Отож і став Платеро для Хіменеса і свідком його самотности, а водночас тим ідеальним слухачем, майже другим «я» поета.
Уривок:
Платеро — маленький, пухнастий, м’який, такий навіть пухкий він зовні, неначе суціль із вати й не
має кісток. Тільки агатові люстерця його очей тверді, мовби два чорні лискучі скарабеї.
На лузі я його відпускаю, і він пасеться, лащачись писком до рожевих, блакитних та жовтих квітів… Ніжно гукну його: «Платеро!» — і він біжить до мене так радісно, аж здається, ніби сміються-подзенькують розквітлі дзвіночки в траві…
З’їсть він, скільки не даси. А смакують йому помаранчі, мандарини, бурштиново-сяйні мускатні виногрона, сизий інжир із прозорою краплею меду всередині…
Лагідний, він горнеться, мов дитя, мов дівчинка, але міцний і дужий тілом, ніби кам’яний. Коли в неділю на ньому верхи виїжджаю за місто, святково вбрані й статечні селяни знавецьки озираються на нього:
— Неначе з криці…
Атож — немов із криці він. Із криці та місячного срібла водночас.
Коментарі
Останні події
- 14.08.2025|15:07На BestsellerFest Юлія Чернінька презентує трилер «Бестселер у борг»
- 14.08.2025|14:56Чесна книга про життя з ДЦП, довіру і дружбу — «Незвичайна історія Бо і Тома» вже українською
- 14.08.2025|07:27«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Минувшина»
- 13.08.2025|07:46Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Софія»
- 12.08.2025|19:17Коран українською: друге, оновленне видання вічної книги від «Основ»
- 12.08.2025|19:06Meridian Czernowitz видає новий пригодницький роман Андрія Любки «Вечір у Стамбулі»
- 12.08.2025|08:01«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Хрестоматія»
- 12.08.2025|00:47Манхеттен у сяйві літератури: “Діамантова змійка” у Нью-Йорку
- 11.08.2025|18:51У видавництві Vivat стартував передпродаж книжки Володимира Вʼятровича «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»
- 11.08.2025|07:58«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Красне письменство»