Авторка працювала над цими текстами протягом 6 років; чітка, лаконічна і водночас об’ємна поезія – це певний підсумок, зріз персональних та історичних подій, досліджування меж своєї любові, свободи, країни. Яскравий та незвичайний супровід створила ілюстраторка Анастасія Старко.

Книжка поділена на три частини: «Заблукале серце», «Червона піжама», «Лисиця», кожна з яких взаємозалежна й взаємовільна. Танці з травою, війна у нагрудній кишені, пошук означень для свободи і любові, – вірші Юлії, це подорож вглиб історій і прокладання шляху для інших.

Поетка розповідає про основний лейтмотив збірки: «Бог свободи дає тобі ключі від усіх дверей, але залишає сам на сам із тим, що за ними. Cвобода – це право на вибір. Відповідальність за наслідки цього вибору неминуча, але його існування – найвища цінність, яку ми надто часто сприймаємо за належне. В основі цієї книжки лежать реальні історії з минулого і теперішнього, в тому числі й особисті, родинні, які мені важливо було розповісти. Історії виборювання свого шляху, які з різних причин залишаються непоміченими, губляться у гущавині подій, фактів та імен, розчиняються у вирі буденності. Ці тексти – як відверті розмови в ефірі блукаючої радіохвилі».

Письменниця, викладачка і лауреатка Шевченківської премії Оксана Луцишина додає: «“Бог свободи” Юлії Мусаковської – це дерева, що проростають крізь тіло і птахи, що пробиваються крізь людське горло, це перетворення і ставання, це постійне і часто болісне оновлення, іноді фантазійне, як у знаменитому “Кодексі Серафіні”, а іноді позірно цілком реалістичне, як-от зелений горошок, який “вгризається в огорожу”. Але цей реалізм вражає чи не найдужче, звучить чи не найпронизливіше. Читаєш: “вічна пісня трави”, і завмираєш – що це було? метафора? – і внутрішнім зором цю траву раптом бачиш сфокусовано і чіпко, без усякої надії коли-небудь про неї забути. У цій книжці багато сердець – різних, у тілі і поза тілом, іще під´єднаних до системи кровотоку чи вже автономних, ніби невидимі нам небесні машини, згустки невмирущої енергії; багато підземної води; багато листя і листопаду. Багато війни, і знову трави, – трави, на якій “помирає солдат”. Напевно, можна сказати, що поезія Мусаковської у цій збірці – уже не так життєва, як буттєва, бо рано чи пізно кожен поет підходить упритул до того, до чого в принципі неможливо підійти: до часу. Сюди дуже пасують ілюстрації Анастасії Старко, всі ці люди із головами риб і птахів, усі ці квіти і метелики, – символи як вічності, так і проминання».

«Це книжка вільних віршів вільної людини. Хоча й вільна людина має свої обмежувачі, має свій ліміт. По-перше, людина знає про свою тілесну скінченність, по-друге, про вузькість свого горизонту, свого вгляду у всесвіт життя інших. Уявіть собі пані Боварі у глобалізованому 21 столітті перевиробітку інформації, вуаєризму, страхів і насолод. Мабуть, це не Шарлеве, а її власне серце не витримало б розпуки. Тому книжка на ім’я «Бог свободи» геть не проста і не безпечна, щоб про неї розказувати. Коли коротко і про головне, то це книжка про рятівний парадокс життя під тиском успішного успіху і карантинного карантину: знати про свободу – це не те саме, що знати свободу. Свобода, як любов. Вона ексклюзивна і в кожного своя. І вона може поступитися частинкою себе колишньої, щоб дати комусь поруч рости і мати майбутнє. Те, що сталося, не відстанеться і не відстане. Ніхто з нас не є цілком вільний від долі, від мови, від досвіду. І якщо досвід – це те, що з нами стається, то свобода – це вчинок, це те, що ми робимо з тим, що стається. Поки самі не станемо свободою», – підсумовує письменниця і літературознавиця Ірина Старовойт. 

Юлія Мусаковська – поетка, перекладачка. Авторка чотирьох поетичних збірок: «Чоловіки, жінки і діти» (2015), «Полювання на тишу» (2014), «Маски» (2011), «На видих і на вдих» (2010). Вірші перекладені англійською, шведською, іспанською, польською, литовською, болгарською, російською, німецькою мовами та на іврит. Твори публікувалися у журналах «ШО», «Кур’єр Кривбасу», «Київська Русь», «Четвер», RADAR та ін., у різноманітних альманахах та антологіях. Перекладає шведську поезію українською та сучасну українську поезію англійською мовою. Мешкає у Львові, працює у сфері інформаційних технологій.