Re: цензії

22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторка
Одного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації
21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Дитячий світ недитячого поета
21.08.2026|Наталія Мартинюк
Правда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»
19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця
«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко
19.08.2026|Олена Волинська
Диво, що рятує від прірви
14.08.2026|Тетяна Безушко-Граб
Незламна Олена Пчілка: відгук на роман «Мармурова жінка»
08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка
Історична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»
Іноземець
04.08.2026|Тетяна Мороз, письменниця, книжкова оглядачка, бібліотекарка
Строкате літо під однією обкладинкою
02.08.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун лікарка-психіатриня, психотерапевтка, письменниця
Після цієї книжки хочеться подзвонити мамі
Головна\Події\Культура

Події

12.07.2021|15:19|Богдан Смоляк

Наслухаючи «Дзвін»/2021, № 4

Принагідні нотатки

Поезія: Ігор Павлюк, Володимир Корнійчук, Микола Савчук, Іван Фідик, Денис Голубицький, Данута Бартош (переклад з польської Світлани Бреславської), Світлана Антонишин (для дітей); проза: Петро Ходанич, Ольга Яворська, Михайло Буджак, Сергій Дзюба; есеїстика, публіцистика: Дмитро Чобіт, Оксана Ровенчак, Роман Береза; літературознавство, критика: Віктор Азьомов, Ярослав Поліщук, Микола Дупляк; мистецтвознавство: Юлія Здибель, Ірина Салій, Тетяна Слободянюк; графіка і малярство: Едвард Міляр.

Маємо пожиточний матеріал для роздуму про, скажу, душу (метафора, симфора) і дух (буттєве наставлення) вірша – міру їх близькості чи віддаленості, окремішнього існування. Так, в І. Павлюка енергійно, аж до усамостійнення, вивищується метафора. Натомість у Д. Голубицького і Д. Бартош, особливо в першого, акцентується своєрідне поєднання болючої родової екзистенції з вітальним відчуттям часу…

Проза П. Ходанича цікава ледь прихованою проблематикою перевихованих спільнот і недовихованих осіб; колізії його роману «Тиха моя Вітчизна», в якому персонаж-буковинець, уникаючи повторного, цього разу насильного, винародовлення, втікає зі своєї материнської російської глибинки, дуже надаються для театральної сцени. Приваблює сюрреалістичне насвітлення сирової тематики (українські вибори) в оповіданні М. Буджака «Ін᾿єкція». А сповненого вигадки й доброчинства «Ловця снів» С. Дзюби таки справді варто читати перед сном.

У публіцистиці Д. Чобота щодо історичного позову України з Польщею вчуваєш, як наполегливо гримає життя до бляшаної брами владних інтересів; однак справедливість без взаємної доброти – глуха…

Проникливий В. Азьомов, мабуть, перевершив себе, доводячи, що «Лісова пісня» Лесі – і «ораторія вітаїзму», і «лакримоза цивілізації» (у назві тексту вони протиставлені); що правдиву класику слід не переоцінювати, а завше дооцінювати; його розвідці будуть раді якщо не академічні знавці красного письменства, то обдаровані шкільні словесники.

У зшитку дуже добре представлено творчо універсальну, щедру особистість художника, педагога й мислителя із Хмельницького Е. Міляра.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери