Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Головна\Події\Культура

Події

26.10.2018|18:36|Іван Лучук

Літературний пан, великий жупан

164 роки з дня народження Ксавера Шандора Джальського

Хорватський письменник Ксавер Шандор Джальський (по-хорватськи: Ksaver Šandor Gjalski (Đalski, Djalski); автонім: Любомир Тіто Йосип Франьо Бабич) народився 26 жовтня 1854 року в селі Ґредіце біля містечка Забор неподалік від хорватської столиці Загреба (тоді Австро-Угорщина). У батьківському домі його виховували у виразно іллірійському дусі; з дитинства, окрім патріотичних почуттів, він відкрив у собі потяг до книжки, особливо до латинських класиків і поезії. Любов до літератури успадкував від матері, яка радо читала твори французьких, англійських і німецьких письменників. Середню школу та гімназію відвідував у Вараждіні, потім студіював право в Загребському університеті. Правничі студії закінчив у Відні 1874 році, де 1878 року склав держаний іспит й отримав посаду державного службовця в Копривниці. Пізніше часто міняв місця перебування (Вітровиця, Осієк, Сісак, Паркац, Шушак, Загреб). У 1891–1898 роках працював у Королівському краєвому уряді. Дві каденції був головою Товариства хорватських письменників. У 1903 році обраний почесним членом Югославської академії наук і мистецтва. Ксавер Шандор Джальськийбув діячем буржуазно-дворянської опозиції, що виступала проти австро-угорського владарювання в Хорватії. Ксавер Шандор Джальськийвключився у політичне життя, коли 1906 року був обраний у Хорватський собор. У 1920-х роках перебував на посаді великого жупана Загребської жупанії. Помер Ксавер Шандор Джальський 9 лютого 1935 року в рідному селі (тоді Королівство Югославія).

Письменникдебютував у 1884 році в газеті «Вінець» («Vijenac») оповіданням «Іллюстріссімус Баторич» («Illustrissimus Battorych»), прибравши літературний псевдонім «Ksaver Šandor Gjalski» по материному батькові. Ксавер Шандор Джальськийписав романи, оповідання, хроніки, статті, філологічні огляди, політичні й історичні розвідки. Розробляючи тему національної боротьби, Ксавер Шандор Джальськийзвертався до сучасності (романи «Unoći» –«В ночі», 1886; «Radmilović» –«Радмілович», 1894, та інші) і до історії (романи «Osvit»–«Світанок», 1892; «Za materinsku riječ» –«За рідне слово», 1906). Ксавер Шандор Джальськийвисміював кар’єризм бюрократії, свавілля властей над «маленькими людьми», ставив проблему інтелігенції, вимушеної йти на службу режиму. Носіїв хорватського національного духу та рицарських традицій Ксавер Шандор Джальськийбачив у представниках старовинних дворянських родів (збірки «Pod starimi krovovi» –«Під старими дахами», 1887; «Iz varmedjinskih dana» –«Із вармеджінських днів», 1891; «Diljem doma» –«По рідних місцях», 1899). Пізні твори Ксавера Шандора Джальськогопройняті песимізмом.

Ксавер Шандор Джальськийу хорватській літературі представляє «чисту» фантастику, «літературу жахів» своєю збіркою повістей «Таємничі історії» («Tajanstvene priče», 1913). На думку дослідниці Мар’яни Климець, «відмінною ознакою фантастичної прози К. Ш. Джальського є те, що потойбічні істоти не з’являються у якомусь фізичному вимірі – вони існують лише як психічний феномен, сторонній спостерігач бачить ознаки душевного розладу. Показово, що герой залишається наодинці з непояснимими фактами, він перебуває у закритому приміщенні – лікарняній палаті, кімнаті, будинку на околиці. Будь-який контакт із зовнішнім світом веде до сутички між внутрішнім життям героя і реальністю і поглиблює кризу віри в емпіричний досвід. У своїх оповіданнях письменник використовує класичний інструментарій ґотичних історій: напружену атмосферу, тривогу, передчуття катастрофи, трагічне кохання, приречене на загибель, смерть героя, біль, муку, відчай, тугу, психічні розлади, нічні кошмари, привиди, містичні знаки, контакт із потойбіччям».

На честь Ксавера Шандора Джальськогоіснує премія його імені.

Постаті та творчості Ксавера Шандора Джальського присвячено цілі пасажі в низці статей Мар’яни Климець (Климець М. Корені літературної фантастики у хорватському модернізмі // Проблеми слов’янознавства. – Львів, 2005. – Вип. 55; Климець М. Функціoнування фантастичного елементу в хорватській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2012. – Вип. 56. – Част. 2).



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери