Re: цензії

08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
Головна\Події\Культура

Події

17.09.2018|17:09|Іван Лучук

Про що співає «JOB = BOJ»

118 років з дня народження Франтішека Грубіна

Чеський письменник Франтішек Грубін (по-чеськи: František Hrubín) народився 17 вересня 1910 року в Празі (Чехія, Австро-Угорська імперія), дитячі та юнацькі роки провів у містечку Лешани над Сазавою. Навчався в декількох празьких гімназіях, у 1932–1934 роках студіював (без видимих успіхів) філософію та педагогіку в Карловому університеті в Празі. Від 1934 року працював у Міській бібліотеці в Празі, а пізніше – в міністерстві інформації. У 1939 році одружився, мав двох дітей. Став одним із засновників дитячого журналу «Чебрець» («Mateřídouška»), у 1945–1948 роках був його редактором. У 1946 році Франтішек Грубінстав професійним письменником. На ІІ з’їзді Спілки чехословацьких письменників (1956) Франтішек Грубін спільно з Ярославом Сейфертом відважно критикував поєднання літератури з політикою, виступав проти втручання політики в літературні справи та за звільнення арештованих із політичних мотивів письменників у соціалістичній Чехословаччині. Це призвело до заборони видання творів Франтішека Грубіна, проте незабаром йому було дозволено перекладати та писати твори для дітей, а згодом заборона була знята. Помер Франтішек Грубін 1 березня 1971 року в місті Чеське Будейовіце (Чехословаччина).

Франтішек Грубінвидав цілу низку поетичних збірок, зокрема такі: «Проспіване здалеку» («Zpívánozdálky», 1933), «Прекрасна у злиденності» («Krásná pochudobě», 1935), «Краєвид опівдні» («Země popolednách», 1937), «Хліб із криці» («Chlébsocelí», 1945), «Аж до кінця кохання» («Až dokoncelásky», 1961). Для збірки «Проспіване здалеку» властива пісенна мелодійність, близька до Сейфертової. У збірці «Прекрасна у злиденності» присутні мотиви народження та смерті, землі та всесвіту, відчувається туга за гармонією в житті. Збірка «Хліб із криці» є реакцією на воєнне лихоліття.

Франтішек Грубіннаписав декілька поем. У поемі «Ніч Йова» («Jobova noc», 1945) використано паліндром «JOB = BOJ», який підкреслює змальований у ній патетичний образ чеського народу. Ліро-епічна поема «Хіросіма» («Hirošima», 1948) насичена антивоєнним пафосом, близька в цьому плані до неї поема «Метаморфоза» («Proměna», 1957). Поеми Франтішека Грубіна «Романс для корнета» («Romance pro křídlovku», 1962) і «Лешанська шопка» («Lešanské jesličky», 1970) наповнені спогадами з дитинства.

Перу Франтішека Грубіна належать прозові твори «Біля столу» («U stolu», 1958) і «Золотий ранет» («Zlatá reneta», 1964). Франтішек Грубін– автор драм «Серпнева неділя» («Srpnová neděle», 1958) і «Кришталева ніч» («Křišťálová noc», 1961). Для дітей вийшли поетично-прозова збірка «Скринька віршів і казок» («Špalíček veršů a pohádek») і збірка загадок «Біжи, овечко, біжи» («Běží, ovce, běží») (обидві – 1957). Написав сценарії до фільмів «Різдвяний сон» («Vánoční sen») режисера Боривоя Земана та «Романс для корнета» («Romance pro křídlovku») режисера Отакара Ваври. Перекладав Франтішек Грубінголовно з французької (Шарль Бодлер, Артюр Рембо, Поль Верлен), а також німецької, російської, української (Павло Тичина).

Українською мовою окремі вірші Франтішека Грубіна переклали Сава Голованівський, Іван Цитович, Олекса Новицький, Борис Тен та інші; збірка віршів для дітей «Про що співає деревце» вийшла в перекладі Володимира Лучука ([Вірші] // Чеська поезія: Антологія. – Київ, 1964; Про що співає деревце. – Київ, 1975; [Вірші] // Лучук В. Чарівний глобус. – Львів, 1977; Мізинчик та його товариші. – Київ, 1982).



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери