
Re: цензії
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Події
Вільний письменник, але не художник.
Юрієві Коху виповнюється 82 роки
Серболужицький письменник Юрій Кох (Jurij Koch) народився 15 вересня 1936 року в селі Горки біля Хрущиць, в окрузі Каменц, в Лужиці (Німеччина). Його батько працював на шахті, а мати – на фермі. Від 1942 до 1947 року ходив до народної школи, від 1947 до 1949 року навчався в серболужицькій гімназії у Варночицях (Varnsdorf) на півночі Чехії, у 1950–1952 роках – у Лужицькій вищій школі в Будишині (Баутцені), у 1952–1954 роках – у Лужицькій вищій школі в Хосебузі (Котбусі). Потім у 1956–1960 роках студіював журналістику в університеті ім. Карла Маркса в Ляйпціґу. Отримавши диплом журналіста, Юрій Кох у 1961–1966 роках студіював театрологію в Театральному інституті в Ляйпціґу. Після закінчення студій влаштувався працювати на радіостанцію, де був редактором і журналістом. Від 1976 року Юрій Кох – вільний письменник. Юрій Кох став триразовим лауреатом Літературної премії товариства «Батьківщина» («Domowina») – у 1964, 1969 і 1973 роках, дворазовим лауреатом Премії ім. Якуба Барта-Чішинського – у 1968 і 1974 роках. Юрій Кох є членом ПЕН-центру Німеччини. Пише верхньолужицькою, нижньолужицькою та німецькою мовами. Тепер живе в селі Сєлов біля Хосебуза в Нижній Лужиці. Одружений, має трьох дітей.
Юрій Кох видав єдину поетичну збірку «Дорожній концерт» («Nadróžny koncert», 1965), хоча до поезії звертається упродовж всього свого творчого життя. Серед поетичних і взагалі життєвих кумирів Юрія Коха є Іван Франко, про що свідчить вірш «Якби Іван Франко у Лужиці з’явивсь…»:
Якби Іван Франко у Лужиці з’явивсь,
він руку б тис найперш каменярам
і дивувавсь, що стільки скал кругом.
Із ним стою серед гранітних брил,
горджусь, що й я –каменярам зрідні,
бо у моїм селі той камінь виріс,
щоб ми на змаг могли з гранітом стати
і показати сербську силу.
Колись лише одинаки
ломами й кайлами
лупали скелю.
Франко трима мене за руку,
я відчуваю в ній важенний молот.
За нами незчисленною громадою
шикуються каменотеси сербські.
«Не гайтесь, нумо до роботи!»
І сотні молотів загупало в стіну,
і чути звіддалік гармидер вагонеток
і стукоти компресора.
Забули про жінок, про спрагу й голод.
Дорогу прорубаєм і тоді
докажем правоту
своєї сили.
Увечері –бува –стою в каменоломні...
Якби Іван Франко у Лужиці з’явивсь!
(Переклав Володимир Лучук).
Значним є прозовий доробок Юрія Коха. Дебютував він оповіданням «Єврейка Гана» («Židowka Hana», 1963). У повісті «Між сімома мостами» («Mjez sydom mostami», 1968) розповідається про соціальні перетворення в серболужицькому селі.
Юрій Кох написав декілька романів, зокрема «Роза-Марія» («Rosamarja», 1975), «Приземлення мрії» (німецькою мовою «Landung der Träume», 1982; серболужицькою мовою під назвою «Повернення мрій» – «Nawrót sonow», 1983), «Операція на очі» (німецькою мовою «Augenoperation», 1988), «Силуети» (німецькою мовою «Schattenrisse», 1990), «Котяче срібло» (серболужицькою мовою «Koče slěbro», 2000; німецькою мовою під назвою «Якуб і котяче срібло» – «Jakub und das Katzensilber», 2001).
У доробку Юрія Коха є чимало збірок оповідань, зокрема «Тиждень вдома» («Wotydźenja doma», 1976) «Самотній Непомук» (серболужицькою мовою «Wosamoćeny Nepomuk», 1976; німецькою мовою «Der einsame Nepomuk», 1980), «Мисливець Баґоля» (німецькою мовою «Bagola. Die Geschichte eines Wilddiebs», 1988), «Під кінець дня» (серболужицькою мовою «Na kóncu dnja», німецькою мовою «Am Ende des Tages», 2009).
Юрій Кох видав також книжку подорожніх нарисів «Подорож на схід» («Pućowanje k ranju», 1969).
Юрій Кох написав цілу низку п’єс, зокрема «Останній іспит» (серболужицькою мовою «Poslednje pruwowanje», 1972; німецькою мовою «Die letzte Prüfung», 1973) і «Фріцо і Майка» («Fryco a Majka», 1979), а також радіо-п’єс і кіносценаріїв.
Юрій Кох переклав з української окремі твори Володимира Сосюри, Дмитра Павличка, Івана Драча, Миколи Вінграновського, Ліни Костенко, Ростислава Братуня, Миколи Ільницького, Оксани Сенатович, Миколи Петренка, Романа Кудлика, Юрія Малявського.
Українською мовою окремі твори Юрія Коха переклали Володимир Лучук, Микола Вінграновський, Микола Ільницький, Роман Кудлик, Роман Лубківський, Юрій Малявський, Григор Мовчанюк, Іван Ющук (Дорожній концерт // Жовтень. – 1965. – № 4; Якби Іван Франко у Лужиці з’явивсь… // Жовтень. – 1966. – № 8; Скажи мені, мамо… // Дніпро. – 1968. – № 9; [Вірші] // Літературна Україна. – 1967. – 29 вересня; [Вірші] // Поезія лужицьких сербів: Антологія. – Київ, 1971; Дивна любов // Дивна любов: Оповідання лужицьких письменників. – Київ, 1984; [Оповідання, вірш] // Пташине весілля: Збірник. –Київ, 1989; Сидить під кущем весна // Ластівка з Лужиці: Антологія серболужицької поезії для дітей у переспівах Володимира Лучука. – Тернопіль, 2010).
Володимир Лучук опублікував статтю «Юрій Кох – перекладач української поезії» (Проблеми слов’янознавства. – 1987. – Вип. 35).
Коментарі
Останні події
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»