
Re: цензії
- 23.01.2021|Ганна Клименко-СиньоокОпір локдауну, або Мандри в «поміжчасся» та «поміжпростор’я»
- 23.01.2021|Людмила Даниленко, кандидатка філологічних наукЗаглянути в СРСР і обов’язково повернутися
- 22.01.2021|Віра МарущакРядки, наповнені любов’ю
- 22.01.2021|Богдан Дячишин, Львів«Я і є пам’ять»
- 22.01.2021|Ярослав ПоліщукНаші прекрасні шістдесяті (?)
- 21.01.2021|Наталка Позняк-ХоменкоСила небайдужих
- 20.01.2021|Ірина Будзяк, Івано-ФранківськСпішу до вас
- 18.01.2021|Валентина СеменякМаємо пам’ятати: у кожного з нас своя, наймиліша у світі «Загребля»
- 17.01.2021|Олександр КозинецьДобро, яке випромінює радість
- 17.01.2021|Ярослав ПоліщукЗнаки часу
Видавничі новинки
- Книжка, в якій Глава УГКЦ відповідає на запитання молодіКниги | Буквоїд
- Вийшла друком книжка есеїв на фокус-тему Українського ПЕН “Що дасть нам силу?”Книги | Буквоїд
- Авантюрні пригоди французьких шевальє в УкраїніКниги | Буквоїд
- Мав дар відчувати божественний прояв у найменшому: про те і писавКниги | Валентина Семеняк
- Побачив світ артбук «Ласкавий хліб»Фотоальбоми | Буквоїд
- Саня Малаш написала абсурдний посібник з виживанняКниги | Буквоїд
- Еліна Форманюк. «Срібло і світло»Книги | Буквоїд
- Освідчення в коханніКниги | Владислав Савенок
- «Світязь»Книги | Буквоїд
- Віктор Вербич. «Міжтисячоліття ІІ»Книги | Буквоїд
Події
Іон, Молдовин син
Іонові Друце виповнюється 90 років
Молдавський письменник Іон Друце (Ion Druţă) народився 3 вересня 1928 року в селі Городище (Хородіште, тепер Дондюшанського району Молдови) в Бессарабії. Його батько був церковним живописцем. Закінчив курси трактористів (1945) і школу лісового господарства (1946), працював секретарем сільради. У 1947–1951 роках служив в армії. Публікуватися почав у 1950 році. У 1957 році закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького. Писати почав молдавською мовою, від 1960 року писав також російською. Всесоюзну популярність Іонові Друце принесла повість «Листя смутку» («Frunze de dor», 1957), відома також під назвою «Георге, удовин син». У 1968 році Іон Друце під тиском критики з боку партійного керівництва Молдавії переселився в Москву. У 1987 році Іон Друце був одноголосно обраний почесним головою Спілки письменників Молдови (у 1998 році вийшов зі Спілки).
Перша збірка нарисів і оповідань «У нас в селі» («La noi în sat») вийшла в 1953 році. До збірки оповідань «Історія кохання» (1954) увійшли твори, написані в лірико-поетичній манері, у них відчувається вплив Йона Крянґе та Михаїла Садовяну. Потім вийшли збірки оповідань «Туга за людьми» (1959), «Останній місяць осені» («Ultima lună de toamnă», 1966), «Повернення на круги своя» («Întoarcerea țărânii în pământ», 1969, 1970), «Дзвіниця» («Clopotnița», 1972), «Хородіште» («Horodiște», 1975), «Самотність пастиря» («Toiagul păstoriei», 1984).
Іон Друце написав роман-дилогію «Тягар нашої доброти» (т. І «Степові балади» – «Balade din cîmpie», 1963; т. II «Тягар нашої доброти» – «Povara bunătății noastre», 1968). В історичному романі «Біла церква» («Biserica albă», 1975–1981) Іон Друце створив літературний образ українського філософа й письменника ХVIIIст. Паїсія Величковського.
Виступає Іон Друце з літературно-критичними та публіцистичними статтями, есеями про письменників, класиків і сучасників. Іон Друце видав книжку подорожніх нотаток з мандрівки Прибалтикою «Хліб, любов і мужність».
Іон Друце є відомим драматургом, його перу належать п’єси «Каса Маре» («Casa Mare», 1959), «Птахи нашої молодості» («Păsările tinereții noastre», 1974), «Дойна» (1969), «Cervus divinus» (1977–1981, 1987), «Святая святих» (1977), «Іменем землі і сонця» (1978), «Небуття» (1984), «Руда кобила з дзвоником» (1986), «Падіння Риму» (1996), «Апостол Павло» (1998). П’єса «Каса Маре» йшла в театрах України, зокрема в Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка.
Творчість Іона Друце була високо оцінена сучасниками. Наприклад, Міхай Чімпой писав, що «своїми невід’ємними якостями твори Іона Друце... є вираженням духовного і морального опору всьому, що підриває національне, гуманне, сакральне».
За роман «Степові балади» і новелу «Останній місяць осені» Іон Друце отримав Державну премію Молдови (1967). Кавалер Ордена Трудового Червоного Прапора (1960), Ордена Леніна (1988), Ордена Республіки (1993). Народний письменник Молдови (1988), doctor honoris causa Державного університету Молдови (1999). У 2008 році Іон Друце знову став лауреатом Державної премії Молдови в галузі літератури.
Іон Друце є почесним членом Румунської академії наук (1990), дійсним членом Академії наук Молдови (1992), головою Товариства св. Апостола Павла.
За деякими творами Іона Друце знято кінофільми. Зокрема, фільм «Останній місяць осені» (за однойменною новелою) отримав ґран-прі на Міжнародному кінофестивалі фільмів для молоді в Каннах (1967).
Українською мовою окремі твори Іона Друце переклали М. Слов’янова, А. М’ястківський, М. Богайчук та інші (Георге, удовин син. – Київ, 1961; Каса Маре. – К., 1972; Сила доброти нашої. – Київ, 1972; Падурянка // Сузір’я. – Київ, 1974. – Вип. 8; Останній місяць осені. – Київ, 1979; Сани // Молдавське радянське оповідання. – Київ, 1980; Дойна. – Київ, 1985; Запах стиглої айви // Сучасна молдавська повість. – Київ, 1985; Дари. – Одеса, 1986; Десять літ веснянкуватих. – Київ, 1987).
Коментарі
Останні події
- 23.01.2021|18:46Держкомтелерадіо не дав дозвіл на ввезення в Україну ще 18 книг, які містять пропаганду держави-агресора
- 23.01.2021|18:44Пошепки про найсокровенніше
- 22.01.2021|17:29Скоро з’явиться SALIUT Magazine — новий журнал про українську фотографію
- 22.01.2021|16:31У «Видавництві 21» вийде книга про Голокост другого покоління
- 22.01.2021|13:37Станіслав Асєєв презентує книгу «"Світлий Шлях": історія одного концтабору» про в’язницю у центрі Донецька
- 22.01.2021|11:10Вийшов п’ятий том серії «Хроніки Архео»
- 20.01.2021|08:10Помер Роман Садловський
- 19.01.2021|15:16Стартує ІV Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
- 17.01.2021|21:11Завантажуйте «Убити Антиципатора»
- 15.01.2021|10:06В Україні стартував прийом робіт на Міжнародну премію імені Івана Франка
