Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
Головна\Події\Культура

Події

01.07.2018|16:10|Іван Лучук

Один із найвизначніших і найчитаніших сербських письменників середньої ґенерації

Ґоранові Петровичу виповнюється 57 років

Сербський письменник Ґоран Петрович (по-сербськи: Горан Петровић, Goran Petrović) народився 1 липня 1961 року у місті Кралєво в центральній Сербії. Закінчив гімназію в рідному місті, студіював югославську та сербську літературу на філологічному факультеті Белградського університету. Довший час працював бібліотекарем у Жичі, якихось п’ятдесят метрів від монастиря Жича, а тепер обіймає посаду головного редактора часопису «Грамота» («Повеља») міської бібліотеки «Стефан Першовінчаний» у Кралєві, працює також редактором «Службового вісника» («Службени гласник»). 1 листопада 2012 року Ґорана Петровича обрали членом-кореспондентом Сербської академії наук і мистецтв (відділення мови та літератури). Ґоран Петрович є членом Сербського літературного товариства (Српско књижевно друштво) і Сербського ПЕН-центру.

Дебютував Ґоран Петрович книжкою малої прози «Поради для полегшення життя» («Савети за лакши живот», 1989). Він є автором романів «Атлас, описаний небом» («Атлас описан небом», 1993), «Облога церкви Святого Спаса» («Опсада цркве Светог Спаса», 1997), «Крамничка “З легкої руки”» («Ситничарница “Код срећне руке”», 2000). Ґоран Петрович видав збірки оповідань «Острів та довколишні оповідання» («Острво и околне приче», 1996), «Ближній» («Ближњи», 2002), «Відмінності» («Разлике», 2006). Також Ґоран Петрович видав збірку вибраної малої прози «Все, що знаю про час» («Све што знам о времену», 2003), драму «Паром» («Скела», 2004), кіно-новелу «Під стелею, яка лущиться» («Испод таванице која се љуспа», 2010). Загалом вийшло понад сорок видань книжок Ґорана Петровича.

За романом Ґорана Петровича «Облога церкви Святого Спаса» у Народному театрі в Сомборі була поставлена однойменна вистава (автор інсценізації та режисер Кокан Младенович).

Ґоран Петрович є лауреатом багатьох літературних премій, зокрема ім. Меші Селімовича, тижневика «НИН» («Недељне информативне новине»), «Рачанська грамота» («Рачанска повеља»), Народної бібліотеки Сербії за найчитанішу книжку, ім. Борисава Станковича, ім. Светозара Чоровича, ім. Іво Андрича, ім. Лази Костича. Ґоран Петрович отримав літературну стипендію Фонду Борислава Пекича.

Ґоран Петрович є одним із найвизначніших і найчитаніших сербських письменників середньої ґенерації.

Книжки Ґорана Петровича неодноразово перевидавалися, були перекладені французькою, італійською, іспанською, англійською, німецькою, болгарською, македонською, словенською, польською, російською та ін. мовами.

Українською мовою окремі оповідання Ґорана Петровича переклали Наталя Білик, Юлія Білоног, Марія Василишин, Зоряна Гук, Олеся Кривонос, Іван Лучук, Ірина Моцна, Христина Стельмах, Алла Татаренко, Олена Ткаченко, Наталя Чорпіта (Острів // Антологія сербської постмодерної фантастики. – Львів, 2004; Острів та інші видіння. – Харків, 2007; Поради для полегшення життя // Потяг 76: Балканський експрес. – Чернівці, 2007; Ближній // Фрагменти балканської мозаїки: Есеї, проза та драматургія деяких балканців в інтерпретації І. Лучука. – Тернопіль, 2012 [Електронний ресурс]). Роман «Крамничка “З легкої руки”» переклала Алла Татаренко (вийшов окремим виданням у Києві в 2017 році).

Творчості Ґорана Петровича присвячена низка статей Алли Татаренко (Татаренко А. Циклізація оповідань як проект онтологізації тексту («Відмінності» Г. Петровича) // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. − 2010. − Вип. 12; Татаренко А. Синтез eīdos і morphē як орієнтир формальних пошуків постмодерністів (на прикладі прози М. Павича та Г. Петровича)// Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. – 2011. – № 4 (27)).



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери