Re: цензії
- 31.05.2026|Надія ПознякВивільнення пам´яті
- 31.05.2026|Ігор ЧорнийКоли жінці нудно
- 30.05.2026|Віктор Палинський«Війна у лісовій пісні»
- 30.05.2026|Ігор ЗіньчукНова книга поезій Ліни Костенко «Вітер з Марса» – застереження для людства
- 29.05.2026|Василь КузанБезгрішні тексти
- 25.05.2026|Дана ПінчевськаАнімізм як форма поезії, або Дещо про практичні дослідження магії
- 23.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХитрості недостатньо
- 23.05.2026|Богдан Дячишин, ЛьвівБог любові – тут, на землі
- 10.05.2026|Ігор ПавлюкТиша, що звучить: книга життя Віктора Палинського
- 08.05.2026|Ігор ПавлюкТрава на мінному полі під крилом Жайворона
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Події
Один із найвизначніших і найчитаніших сербських письменників середньої ґенерації
Ґоранові Петровичу виповнюється 57 років
Сербський письменник Ґоран Петрович (по-сербськи: Горан Петровић, Goran Petrović) народився 1 липня 1961 року у місті Кралєво в центральній Сербії. Закінчив гімназію в рідному місті, студіював югославську та сербську літературу на філологічному факультеті Белградського університету. Довший час працював бібліотекарем у Жичі, якихось п’ятдесят метрів від монастиря Жича, а тепер обіймає посаду головного редактора часопису «Грамота» («Повеља») міської бібліотеки «Стефан Першовінчаний» у Кралєві, працює також редактором «Службового вісника» («Службени гласник»). 1 листопада 2012 року Ґорана Петровича обрали членом-кореспондентом Сербської академії наук і мистецтв (відділення мови та літератури). Ґоран Петрович є членом Сербського літературного товариства (Српско књижевно друштво) і Сербського ПЕН-центру.
Дебютував Ґоран Петрович книжкою малої прози «Поради для полегшення життя» («Савети за лакши живот», 1989). Він є автором романів «Атлас, описаний небом» («Атлас описан небом», 1993), «Облога церкви Святого Спаса» («Опсада цркве Светог Спаса», 1997), «Крамничка “З легкої руки”» («Ситничарница “Код срећне руке”», 2000). Ґоран Петрович видав збірки оповідань «Острів та довколишні оповідання» («Острво и околне приче», 1996), «Ближній» («Ближњи», 2002), «Відмінності» («Разлике», 2006). Також Ґоран Петрович видав збірку вибраної малої прози «Все, що знаю про час» («Све што знам о времену», 2003), драму «Паром» («Скела», 2004), кіно-новелу «Під стелею, яка лущиться» («Испод таванице која се љуспа», 2010). Загалом вийшло понад сорок видань книжок Ґорана Петровича.
За романом Ґорана Петровича «Облога церкви Святого Спаса» у Народному театрі в Сомборі була поставлена однойменна вистава (автор інсценізації та режисер Кокан Младенович).
Ґоран Петрович є лауреатом багатьох літературних премій, зокрема ім. Меші Селімовича, тижневика «НИН» («Недељне информативне новине»), «Рачанська грамота» («Рачанска повеља»), Народної бібліотеки Сербії за найчитанішу книжку, ім. Борисава Станковича, ім. Светозара Чоровича, ім. Іво Андрича, ім. Лази Костича. Ґоран Петрович отримав літературну стипендію Фонду Борислава Пекича.
Ґоран Петрович є одним із найвизначніших і найчитаніших сербських письменників середньої ґенерації.
Книжки Ґорана Петровича неодноразово перевидавалися, були перекладені французькою, італійською, іспанською, англійською, німецькою, болгарською, македонською, словенською, польською, російською та ін. мовами.
Українською мовою окремі оповідання Ґорана Петровича переклали Наталя Білик, Юлія Білоног, Марія Василишин, Зоряна Гук, Олеся Кривонос, Іван Лучук, Ірина Моцна, Христина Стельмах, Алла Татаренко, Олена Ткаченко, Наталя Чорпіта (Острів // Антологія сербської постмодерної фантастики. – Львів, 2004; Острів та інші видіння. – Харків, 2007; Поради для полегшення життя // Потяг 76: Балканський експрес. – Чернівці, 2007; Ближній // Фрагменти балканської мозаїки: Есеї, проза та драматургія деяких балканців в інтерпретації І. Лучука. – Тернопіль, 2012 [Електронний ресурс]). Роман «Крамничка “З легкої руки”» переклала Алла Татаренко (вийшов окремим виданням у Києві в 2017 році).
Творчості Ґорана Петровича присвячена низка статей Алли Татаренко (Татаренко А. Циклізація оповідань як проект онтологізації тексту («Відмінності» Г. Петровича) // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. − 2010. − Вип. 12; Татаренко А. Синтез eīdos і morphē як орієнтир формальних пошуків постмодерністів (на прикладі прози М. Павича та Г. Петровича)// Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. – 2011. – № 4 (27)).
Коментарі
Останні події
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 21.05.2026|13:04«Межі причетності» та митці з 7 країн: фестиваль «Фронтера» оголосив фокусну тему
