Re: цензії

09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку
04.09.2026|Віктор Вербич
Волинський контекст української художньої літератури для дітей
04.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Йдімо до свого виднокола, мріймо!
01.09.2026|Василь Кузан
Вибір оптики
31.08.2026|Ігор Зіньчук
Відшукати втрачений сенс
29.08.2026|Наталія Кулинич
Душа митця на кривавому тлі доби
28.08.2026|Тетяна Граб
Три жінки: три долі
28.08.2026|Анна-Віталія Палій
Постелимо дорогу правді
Головна\Події\Культура

Події

01.07.2018|16:10|Іван Лучук

Один із найвизначніших і найчитаніших сербських письменників середньої ґенерації

Ґоранові Петровичу виповнюється 57 років

Сербський письменник Ґоран Петрович (по-сербськи: Горан Петровић, Goran Petrović) народився 1 липня 1961 року у місті Кралєво в центральній Сербії. Закінчив гімназію в рідному місті, студіював югославську та сербську літературу на філологічному факультеті Белградського університету. Довший час працював бібліотекарем у Жичі, якихось п’ятдесят метрів від монастиря Жича, а тепер обіймає посаду головного редактора часопису «Грамота» («Повеља») міської бібліотеки «Стефан Першовінчаний» у Кралєві, працює також редактором «Службового вісника» («Службени гласник»). 1 листопада 2012 року Ґорана Петровича обрали членом-кореспондентом Сербської академії наук і мистецтв (відділення мови та літератури). Ґоран Петрович є членом Сербського літературного товариства (Српско књижевно друштво) і Сербського ПЕН-центру.

Дебютував Ґоран Петрович книжкою малої прози «Поради для полегшення життя» («Савети за лакши живот», 1989). Він є автором романів «Атлас, описаний небом» («Атлас описан небом», 1993), «Облога церкви Святого Спаса» («Опсада цркве Светог Спаса», 1997), «Крамничка “З легкої руки”» («Ситничарница “Код срећне руке”», 2000). Ґоран Петрович видав збірки оповідань «Острів та довколишні оповідання» («Острво и околне приче», 1996), «Ближній» («Ближњи», 2002), «Відмінності» («Разлике», 2006). Також Ґоран Петрович видав збірку вибраної малої прози «Все, що знаю про час» («Све што знам о времену», 2003), драму «Паром» («Скела», 2004), кіно-новелу «Під стелею, яка лущиться» («Испод таванице која се љуспа», 2010). Загалом вийшло понад сорок видань книжок Ґорана Петровича.

За романом Ґорана Петровича «Облога церкви Святого Спаса» у Народному театрі в Сомборі була поставлена однойменна вистава (автор інсценізації та режисер Кокан Младенович).

Ґоран Петрович є лауреатом багатьох літературних премій, зокрема ім. Меші Селімовича, тижневика «НИН» («Недељне информативне новине»), «Рачанська грамота» («Рачанска повеља»), Народної бібліотеки Сербії за найчитанішу книжку, ім. Борисава Станковича, ім. Светозара Чоровича, ім. Іво Андрича, ім. Лази Костича. Ґоран Петрович отримав літературну стипендію Фонду Борислава Пекича.

Ґоран Петрович є одним із найвизначніших і найчитаніших сербських письменників середньої ґенерації.

Книжки Ґорана Петровича неодноразово перевидавалися, були перекладені французькою, італійською, іспанською, англійською, німецькою, болгарською, македонською, словенською, польською, російською та ін. мовами.

Українською мовою окремі оповідання Ґорана Петровича переклали Наталя Білик, Юлія Білоног, Марія Василишин, Зоряна Гук, Олеся Кривонос, Іван Лучук, Ірина Моцна, Христина Стельмах, Алла Татаренко, Олена Ткаченко, Наталя Чорпіта (Острів // Антологія сербської постмодерної фантастики. – Львів, 2004; Острів та інші видіння. – Харків, 2007; Поради для полегшення життя // Потяг 76: Балканський експрес. – Чернівці, 2007; Ближній // Фрагменти балканської мозаїки: Есеї, проза та драматургія деяких балканців в інтерпретації І. Лучука. – Тернопіль, 2012 [Електронний ресурс]). Роман «Крамничка “З легкої руки”» переклала Алла Татаренко (вийшов окремим виданням у Києві в 2017 році).

Творчості Ґорана Петровича присвячена низка статей Алли Татаренко (Татаренко А. Циклізація оповідань як проект онтологізації тексту («Відмінності» Г. Петровича) // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. − 2010. − Вип. 12; Татаренко А. Синтез eīdos і morphē як орієнтир формальних пошуків постмодерністів (на прикладі прози М. Павича та Г. Петровича)// Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. – 2011. – № 4 (27)).



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

09.09.2026|20:36
«Лікарня Святого Пантелеймона»: Артур Дронь анонсував вихід фінальної частини воєнної трилогії
09.09.2026|20:25
Андрій Содомора та Олена Стяжкіна – лауреати Премії імені Василя Стуса-2026
09.09.2026|08:54
9 вересня у Києві відбудеться церемонія вручення Премії імені Василя Стуса
08.09.2026|20:30
Книги, готелі, опера та гастрономія формують імідж України
07.09.2026|19:59
На Волині відбудеться ХХІ Міжнародний літературно-мистецький фестиваль "Лісова пісня"
07.09.2026|19:50
«Видавництво 21» – один із трьох українських видавців на міжнародній платформі Babel Matrix
04.09.2026|08:34
Стартував прийом заявок на здобуття премії імені Олександра Білецького в галузі літературної критики
28.08.2026|10:24
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2026
27.08.2026|12:43
До 170-річчя від дня народження Івана Франка: Павло Табаков презентує пісню на пронизливу лірику Каменяра
27.08.2026|12:39
«Сталінка. Богемна рапсодія» — Старий Лев перевидає культові романи Олеся Ульяненка


Партнери