
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Словенець, який став першим професійним хорватським письменником
208 років з дня народження Станка Враза
Словенський і хорватський поет, критик, діяч ілліризму Станко Враз (по-словенськи і по-хорватськи: Stanko Vraz; по-німецьки: JakobFrass/JakobFras; автонім – Якоб Фрасс) народився 30 червня 1810 року у місті Церовецна північному сході Словенії (Нижня Штирія) наймолодшим із шести дітей у заможній селянській сім’ї. Закінчив гімназію в Маріборі та філософський факультет Ґрацького університету. У 1836 році Якоб Фрассприбрав собі ім’я та прізвище Станко Враз. У 1839 році поселився в Загребі. Під час «весни народів» був близьким до лівого крила лібералів. Від 1842 року редагував літературний часопис «Коло», де друкувалися статті про слов’янські літератури, відгуки на нові югослов’янські книжки. Розмовляв п’ятьма мовами, перекладав латинських класиків, західноєвропейських і слов’янських поетів. Помер Станко Враз 24 травня 1851 року в Загребі.
Перші вірші Станко Вразписав словенською мовою, та коли з середини 1830-х років захопився ідеями ілліризму, почав писати по-хорватськи. Станко Вразбув єдиним словенцем, який прийняв ідею ілліризму Людевіта Ґая і відмовився заради «вищої мети» не лише від своєї національності, а й від рідної мови, чого йому не міг пробачити видатний словенський поет Франце Прешерн. Проте Станко Вразстав одним зі словенських просвітників, звернувшись до проблеми самосвідомості словенців, позаяк словенцям у першій половині ХІХ ст. ще не була притаманна чітка національна самосвідомість (адже єдиної Словенії як такої не було). Станко Вразздійснив декілька мандрівок словенськими землями, збираючи народні пісні, внаслідок чого видав збірку «Іллірійські народні пісні» (1839).
За життя Станка Враза вийшло три його поетичні збірки: «Стиглі ябка» («Đulabije», 1840), «Голоси із Жеровинської діброви» («Glasiizdubravežerovinske», 1841), «Гуслі і тамбурин» («Gusleitambura: različitepěsni», 1845). Потім його твори часто перевидавалися. Зокрема, в 1863–1877 роках вийшло п’ятитомне зібрання його творів. В історії літературиСтанко Враззалишився головно завдяки своїй збірці «Стиглі ябка». Збірка відкривається своєрідним прологом «Причина» («Razlog», 1838) із 23 шестирядкових строф, написаних чотиристопним хореєм, далі йдуть чотири розділи: три любовні – перший (1836, 113 віршів), другий (1837, 124 вірші), третій (1838 і 1839, 133 вірші) й останній (1841, 19 віршів) – патріотичний. Всі вірші є восьмирядковими, їхній розмір наближений до тристопного хорея, проте з масою відступів і варіацій. Показовим прикладом може слугувати 46-й вірш із третього розділу:
Мого серця птахо,
ти моє кохання.
Нащо знов до мене
ти прийшла зарання?
Є у грудях місце,
можу поділитись.
Ти ж прийшла намарно –
нічим поживитись
(Переклав Іван Лучук).
Завдяки своїй різносторонній діяльності (поет, критик, перекладач, автор подорожніх нарисів, статей про мову та народні звичаї), Станко Вразє одним із найвидатніших іллірійців і першим професійним хорватським письменником. У критиці він боровся за європейські критерії та проти дилетантизму, а від літературної творчості вимагав, щоб вона орієнтувалася на народну та слов’янську літературу. Найціннішим у доробку Станка Враза є його любовна лірика. Як автор збірки «Стиглі ябка» і низки сонетів, Станко Вразвніс у хорватську лірику свіжі, легкі інтонації, всупереч декларативності й риториці, притаманним віршам більшості поетів-іллірійців. У сатирах та епіграмах Станко Враз висміював недоліки громадського й літературного життя, особливо утилітаризм і дилетантизм патетичних «соловейків». Його лірика інспірована романтичною еротикою в стилі його доби.
Намагаючись знайти найадекватніший вираз своєї поетичної візії, Станко Вразвикористовував різні форми: від класичних сонетів до романсів і балад, ба навіть газелей. У поезіях Станка Враза є багато щирих, особистих моментів, які вібрують між осяйним просвітленням і тьмяними сутінками.
Коментарі
Останні події
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025