Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Події
Автор веселих і популярних віршів для дітей, зокрема
Ласло Блашковичу виповнюється 52 роки
Сербський письменник Ласло Блашкович (по-сербськи: Ласло Блашковић, Laslo Blašković) народився 25 червня 1966 року у столиці Воєводини Новому Саді. Закінчив гімназію у Сремських Карловцях, студії югославської літератури та сербохорватської мови на філологічному факультеті Новосадського університету, де пройшов і маґістратуру, працював асистентом, досліджуючи культурну історію ХІХ ст., брав участь у проекті «Сербський біографічний словник». Був стипендіатом Воєводинської академії наук і мистецтва (1990–1991) і австрійської фундації «KulturKontakt» (2008). Пише Ласло Блашкович для радіо та телебачення, працював редактором у Літературному об’єднанні Нового Саду і в Новосадському культурному центрі. Член Товариства письменників Воєводини від 1988 року, вісім років був його секретарем (1992–2000). Виступив співзасновником Сербського літературного товариства (2001), увійшов до його координаційної ради і став головою комісії з міжнародної співпраці в 2003 році. Від 2004 року Ласло Блашкович є членом Сербського ПЕН-центру, від 2006 року – входить до його координаційної ради. У 2000–2007 роках був головним редактором часопису літератури й теорії «Поля» («Поља»). Член редакційної ради серії «Перша книжка» Матиці сербської, завідувач літературно-видавничого відділу Сербського народного театру в Новому Саді. Директор і головний редактор Культурного центру в Новому Саді. Одружений, має двоє дітей.
Ласло Блашкович був учасником і мистецьким директором літературних колоній у Каніжі та Чортановцях, учасником міжнародних і регіональних конференцій і фестивалів у Белграді, Новому Саді, Охриді, Будапешті, Сараєві, Будві, Подгориці, Любляні, Баня-Луці. Був арт-директором і автором теоретичної концепції акції «Світовий день поезії 2007» у Культурному центрі Белграда, членом організаційного комітету Першого міжнародного фестивалю прози в Новому Саді (2007), учасником Європейської літературної зустрічі в Сараєві (2007). Кілька разів брав участь у Міжнародних зустрічах письменників у Белграді.
Перші свої тексти Ласло Блашкович опублікував у «Літописі Матиці сербської» («Летопис Матице српске») у 1984 році. Ласло Блашкович видав поетичні збірки «Дивишся» («Гледаш», 1986), «Золотий вік» («Златно доба», 1987), «Червоні бригади» («Црвене бригаде», 1989), «Ритм-машина» («Ритам-машина», 1991), «Життя гравців у кості» («Животи бацача коцке», 1997), «Ранішня далина» («Јутарња даљина», 2002), «Жінки письменників» («Жене писаца», 2006).
Відомим Ласло Блашкович є і як автор веселих і популярних віршів для дітей. Характерним для його письма в цій царині є хоча б вірш «Мама каже»:
Узуватись починаю,
мама каже:
– Узувайся!
Умиватись починаю,
мама каже:
– Умивайся!
Я за стіл сідав,
в руки брав
виделку, ніж.
Я вже їм,
а мама каже:
– Сину, їж!
(Переклала Оксана Сенатович).
Ласло Блашкович написав романи «Весільний марш» («Свадбени марш», 1997), «Натюрморт із годинником» («Мртва природа са сатом», 2000), «Прикраси Мадонни» («Мадонин накит», 2003), «Адамове яблуко» («Адамова јабучица», 2005), «Турнір горбунів» («Турнир грбаваца», 2007), «Посмертна маска» («Посмртна маска», 2012). Роман «Прикраси Мадонни» вийшов у перекладі словацькою мовою (2006).
Ласло Блашкович видав «Оповідання про слабкість» («Приче о малаксалости», 2010), книжку поетичної прози «Тезко» («Имењак», 1994), збірку есеїв «Кінець цитати» («Крај цитата», 2007).
Ласло Блашкович виступив автором підручника «Путівник по лектурі» («Водич кроз лектиру», 2006), упорядником збірки «Мій приватний Тіто» («Мој приватни Тито», 2002) та книжки вибраних віршів та оповідань свого батька «Моряцька пісня, яка триває довго» («Морнарска песма која дуго траје», 2002).
Окремі твори Ласло Блашковича перекладені угорською, румунською, болгарською, словацькою, словенською, польською, англійською, німецькою, французькою мовами.
Українською мовою окремі вірші Ласло Блашковича для дітей переклала Оксана Сенатович(«Кошеня в кишені: Антологія сербської поезії для дітей в переспівах Оксани Сенатович», Тернопіль, 2010), вірші для дорослих – Алла Татаренко («Потяг 76: Балканський експрес», Чернівці, 2007).
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року