Re: цензії

17.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Коли Душа – сонце, тоді Вічність – радість
Знати Івана Денисюка
09.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
«Листи до Неба» торкаються найпотаємніших струн душі
08.09.2020|Віктор Вербич
«Розповідь очевидця забороненої дійсності», або «Апокаліпсис.мк»
06.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Коли серця об’єднуються, то стають одним великим серцем
02.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Жінка, що збирає в кошик зорі і дарує кави оксамит
Про літературу і життя без жартів
20.08.2020|Валентина Семеняк
Філософія добра і любові у новій книзі для дітей
18.08.2020|Марія Грицюк, Івано-Франківськ
Ілюзія вибору
17.08.2020|Ірина Пасько, кандидат філологічних наук
Про турів, полювання й літературу
Головна\Події\Культура

Події

25.06.2018|17:40|Іван Лучук

Автор веселих і популярних віршів для дітей, зокрема

Ласло Блашковичу виповнюється 52 роки

Сербський письменник Ласло Блашкович (по-сербськи: Ласло Блашковић, Laslo Blašković) народився 25 червня 1966 року у столиці Воєводини Новому Саді. Закінчив гімназію у Сремських Карловцях, студії югославської літератури та сербохорватської мови на філологічному факультеті Новосадського університету, де пройшов і маґістратуру, працював асистентом, досліджуючи культурну історію ХІХ ст., брав участь у проекті «Сербський біографічний словник». Був стипендіатом Воєводинської академії наук і мистецтва (1990–1991) і австрійської фундації «KulturKontakt» (2008). Пише Ласло Блашкович для радіо та телебачення, працював редактором у Літературному об’єднанні Нового Саду і в Новосадському культурному центрі. Член Товариства письменників Воєводини від 1988 року, вісім років був його секретарем (1992–2000). Виступив співзасновником Сербського літературного товариства (2001), увійшов до його координаційної ради і став головою комісії з міжнародної співпраці в 2003 році. Від 2004 року Ласло Блашкович є членом Сербського ПЕН-центру, від 2006 року – входить до його координаційної ради. У 2000–2007 роках був головним редактором часопису літератури й теорії «Поля» («Поља»). Член редакційної ради серії «Перша книжка» Матиці сербської, завідувач літературно-видавничого відділу Сербського народного театру в Новому Саді. Директор і головний редактор Культурного центру в Новому Саді. Одружений, має двоє дітей.

Ласло Блашкович був учасником і мистецьким директором літературних колоній у Каніжі та Чортановцях, учасником міжнародних і регіональних конференцій і фестивалів у Белграді, Новому Саді, Охриді, Будапешті, Сараєві, Будві, Подгориці, Любляні, Баня-Луці. Був арт-директором і автором теоретичної концепції акції «Світовий день поезії 2007» у Культурному центрі Белграда, членом організаційного комітету Першого міжнародного фестивалю прози в Новому Саді (2007), учасником Європейської літературної зустрічі в Сараєві (2007). Кілька разів брав участь у Міжнародних зустрічах письменників у Белграді.

Перші свої тексти Ласло Блашкович опублікував у «Літописі Матиці сербської» («Летопис Матице српске») у 1984 році. Ласло Блашкович видав поетичні збірки «Дивишся» («Гледаш», 1986), «Золотий вік» («Златно доба», 1987), «Червоні бригади» («Црвене бригаде», 1989), «Ритм-машина» («Ритам-машина», 1991), «Життя гравців у кості» («Животи бацача коцке», 1997), «Ранішня далина» («Јутарња даљина», 2002), «Жінки письменників» («Жене писаца», 2006).

Відомим Ласло Блашкович є і як автор веселих і популярних віршів для дітей. Характерним для його письма в цій царині є хоча б вірш «Мама каже»:

 

Узуватись починаю,

мама каже:

– Узувайся!

 

Умиватись починаю, 

мама каже:

– Умивайся!

 

Я за стіл сідав, 

в руки брав 

виделку, ніж.

 

Я вже їм, 

а мама каже:

– Сину, їж!

 

(Переклала Оксана Сенатович).

 

Ласло Блашкович написав романи «Весільний марш» («Свадбени марш», 1997), «Натюрморт із годинником» («Мртва природа са сатом», 2000), «Прикраси Мадонни» («Мадонин накит», 2003), «Адамове яблуко» («Адамова јабучица», 2005), «Турнір горбунів» («Турнир грбаваца», 2007), «Посмертна маска» («Посмртна маска», 2012). Роман «Прикраси Мадонни» вийшов у перекладі словацькою мовою (2006).

Ласло Блашкович видав «Оповідання про слабкість» («Приче о малаксалости», 2010), книжку поетичної прози «Тезко» («Имењак», 1994), збірку есеїв «Кінець цитати» («Крај цитата», 2007).

Ласло Блашкович виступив автором підручника «Путівник по лектурі» («Водич кроз лектиру», 2006), упорядником збірки «Мій приватний Тіто» («Мој приватни Тито», 2002) та книжки вибраних віршів та оповідань свого батька «Моряцька пісня, яка триває довго» («Морнарска песма која дуго траје», 2002).

Окремі твори Ласло Блашковича перекладені угорською, румунською, болгарською, словацькою, словенською, польською, англійською, німецькою, французькою мовами.

Українською мовою окремі вірші Ласло Блашковича для дітей переклала Оксана Сенатович(«Кошеня в кишені: Антологія сербської поезії для дітей в переспівах Оксани Сенатович», Тернопіль, 2010), вірші для дорослих – Алла Татаренко («Потяг 76: Балканський експрес», Чернівці, 2007).



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

18.09.2020|12:46
Книжка Оксани Драчковської стала лауреатом премії BookForum Best Book Award 2020
17.09.2020|23:15
Гран-прі премії BookForum Best Book Award 2020 отримала «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута»
17.09.2020|21:23
III Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» відбудеться у жовтні
17.09.2020|21:18
Оголошено літературний конкурс #Рак_боятись_не_можна
15.09.2020|00:57
"Вова купує квиток до Ростова". Гурт Жадан і Собаки презентував новий трек
14.09.2020|20:25
Олег Сенцов презентує у Києві щоденник голодування та збірку малої тюремної прози
12.09.2020|08:27
Ахтем Сеітаблаєв став лауреатом Премії імені Василя Стуса 2020 року
11.09.2020|09:55
Відомі лауреати ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
09.09.2020|23:34
3 дні, 32 події, 30 митців із 5 країн: фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ відбувся в оновленому форматі
09.09.2020|23:09
Ще два українські видавництва отримали фінансування від «Креативної Європи»


Партнери