Re: цензії

26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»
14.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Ліричний щоденник Роксолани Жаркової
10.07.2026|Ігор Чорний
Коли магія поза законом
Головна\Події\Культура

Події

25.06.2018|17:40|Іван Лучук

Автор веселих і популярних віршів для дітей, зокрема

Ласло Блашковичу виповнюється 52 роки

Сербський письменник Ласло Блашкович (по-сербськи: Ласло Блашковић, Laslo Blašković) народився 25 червня 1966 року у столиці Воєводини Новому Саді. Закінчив гімназію у Сремських Карловцях, студії югославської літератури та сербохорватської мови на філологічному факультеті Новосадського університету, де пройшов і маґістратуру, працював асистентом, досліджуючи культурну історію ХІХ ст., брав участь у проекті «Сербський біографічний словник». Був стипендіатом Воєводинської академії наук і мистецтва (1990–1991) і австрійської фундації «KulturKontakt» (2008). Пише Ласло Блашкович для радіо та телебачення, працював редактором у Літературному об’єднанні Нового Саду і в Новосадському культурному центрі. Член Товариства письменників Воєводини від 1988 року, вісім років був його секретарем (1992–2000). Виступив співзасновником Сербського літературного товариства (2001), увійшов до його координаційної ради і став головою комісії з міжнародної співпраці в 2003 році. Від 2004 року Ласло Блашкович є членом Сербського ПЕН-центру, від 2006 року – входить до його координаційної ради. У 2000–2007 роках був головним редактором часопису літератури й теорії «Поля» («Поља»). Член редакційної ради серії «Перша книжка» Матиці сербської, завідувач літературно-видавничого відділу Сербського народного театру в Новому Саді. Директор і головний редактор Культурного центру в Новому Саді. Одружений, має двоє дітей.

Ласло Блашкович був учасником і мистецьким директором літературних колоній у Каніжі та Чортановцях, учасником міжнародних і регіональних конференцій і фестивалів у Белграді, Новому Саді, Охриді, Будапешті, Сараєві, Будві, Подгориці, Любляні, Баня-Луці. Був арт-директором і автором теоретичної концепції акції «Світовий день поезії 2007» у Культурному центрі Белграда, членом організаційного комітету Першого міжнародного фестивалю прози в Новому Саді (2007), учасником Європейської літературної зустрічі в Сараєві (2007). Кілька разів брав участь у Міжнародних зустрічах письменників у Белграді.

Перші свої тексти Ласло Блашкович опублікував у «Літописі Матиці сербської» («Летопис Матице српске») у 1984 році. Ласло Блашкович видав поетичні збірки «Дивишся» («Гледаш», 1986), «Золотий вік» («Златно доба», 1987), «Червоні бригади» («Црвене бригаде», 1989), «Ритм-машина» («Ритам-машина», 1991), «Життя гравців у кості» («Животи бацача коцке», 1997), «Ранішня далина» («Јутарња даљина», 2002), «Жінки письменників» («Жене писаца», 2006).

Відомим Ласло Блашкович є і як автор веселих і популярних віршів для дітей. Характерним для його письма в цій царині є хоча б вірш «Мама каже»:

 

Узуватись починаю,

мама каже:

– Узувайся!

 

Умиватись починаю, 

мама каже:

– Умивайся!

 

Я за стіл сідав, 

в руки брав 

виделку, ніж.

 

Я вже їм, 

а мама каже:

– Сину, їж!

 

(Переклала Оксана Сенатович).

 

Ласло Блашкович написав романи «Весільний марш» («Свадбени марш», 1997), «Натюрморт із годинником» («Мртва природа са сатом», 2000), «Прикраси Мадонни» («Мадонин накит», 2003), «Адамове яблуко» («Адамова јабучица», 2005), «Турнір горбунів» («Турнир грбаваца», 2007), «Посмертна маска» («Посмртна маска», 2012). Роман «Прикраси Мадонни» вийшов у перекладі словацькою мовою (2006).

Ласло Блашкович видав «Оповідання про слабкість» («Приче о малаксалости», 2010), книжку поетичної прози «Тезко» («Имењак», 1994), збірку есеїв «Кінець цитати» («Крај цитата», 2007).

Ласло Блашкович виступив автором підручника «Путівник по лектурі» («Водич кроз лектиру», 2006), упорядником збірки «Мій приватний Тіто» («Мој приватни Тито», 2002) та книжки вибраних віршів та оповідань свого батька «Моряцька пісня, яка триває довго» («Морнарска песма која дуго траје», 2002).

Окремі твори Ласло Блашковича перекладені угорською, румунською, болгарською, словацькою, словенською, польською, англійською, німецькою, французькою мовами.

Українською мовою окремі вірші Ласло Блашковича для дітей переклала Оксана Сенатович(«Кошеня в кишені: Антологія сербської поезії для дітей в переспівах Оксани Сенатович», Тернопіль, 2010), вірші для дорослих – Алла Татаренко («Потяг 76: Балканський експрес», Чернівці, 2007).



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

23.07.2026|08:09
В Ужгороді нагородили переможців VIII Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
20.07.2026|10:48
Внаслідок ворожого обстрілу Київщини знищено склад видавництва «Книголав» та 250 тисяч книжок
20.07.2026|10:24
Мережа «Моя книжкова полиця» остаточно закриває офлайн-простори та трансформується у ГО «Почитай мені»
20.07.2026|10:16
У центрі Львова працює книжковий «Трамвайчик»
16.07.2026|17:03
Наталка Сняданко: розмова про письмо, переклади, Україну і Європу
16.07.2026|10:32
На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2026»
16.07.2026|10:30
Укрзалізниця запускає інтерсіті до Луцька в дні Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера»
14.07.2026|14:39
BestsellerFest у Львові: Жан Рено, Артем Чех, Ірена Карпа, Володимир Кличко та інші культові особистості
14.07.2026|09:25
У Флориді відбудеться творчий вечір відомого письменника Ігоря Павлюка
10.07.2026|09:37
Інтерактивні читання, творчі майстерки, квести, руханки для дітей: якою буде дитяча програма на фестивалі «Фронтера»


Партнери