
Re: цензії
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Події
Автор веселих і популярних віршів для дітей, зокрема
Ласло Блашковичу виповнюється 52 роки
Сербський письменник Ласло Блашкович (по-сербськи: Ласло Блашковић, Laslo Blašković) народився 25 червня 1966 року у столиці Воєводини Новому Саді. Закінчив гімназію у Сремських Карловцях, студії югославської літератури та сербохорватської мови на філологічному факультеті Новосадського університету, де пройшов і маґістратуру, працював асистентом, досліджуючи культурну історію ХІХ ст., брав участь у проекті «Сербський біографічний словник». Був стипендіатом Воєводинської академії наук і мистецтва (1990–1991) і австрійської фундації «KulturKontakt» (2008). Пише Ласло Блашкович для радіо та телебачення, працював редактором у Літературному об’єднанні Нового Саду і в Новосадському культурному центрі. Член Товариства письменників Воєводини від 1988 року, вісім років був його секретарем (1992–2000). Виступив співзасновником Сербського літературного товариства (2001), увійшов до його координаційної ради і став головою комісії з міжнародної співпраці в 2003 році. Від 2004 року Ласло Блашкович є членом Сербського ПЕН-центру, від 2006 року – входить до його координаційної ради. У 2000–2007 роках був головним редактором часопису літератури й теорії «Поля» («Поља»). Член редакційної ради серії «Перша книжка» Матиці сербської, завідувач літературно-видавничого відділу Сербського народного театру в Новому Саді. Директор і головний редактор Культурного центру в Новому Саді. Одружений, має двоє дітей.
Ласло Блашкович був учасником і мистецьким директором літературних колоній у Каніжі та Чортановцях, учасником міжнародних і регіональних конференцій і фестивалів у Белграді, Новому Саді, Охриді, Будапешті, Сараєві, Будві, Подгориці, Любляні, Баня-Луці. Був арт-директором і автором теоретичної концепції акції «Світовий день поезії 2007» у Культурному центрі Белграда, членом організаційного комітету Першого міжнародного фестивалю прози в Новому Саді (2007), учасником Європейської літературної зустрічі в Сараєві (2007). Кілька разів брав участь у Міжнародних зустрічах письменників у Белграді.
Перші свої тексти Ласло Блашкович опублікував у «Літописі Матиці сербської» («Летопис Матице српске») у 1984 році. Ласло Блашкович видав поетичні збірки «Дивишся» («Гледаш», 1986), «Золотий вік» («Златно доба», 1987), «Червоні бригади» («Црвене бригаде», 1989), «Ритм-машина» («Ритам-машина», 1991), «Життя гравців у кості» («Животи бацача коцке», 1997), «Ранішня далина» («Јутарња даљина», 2002), «Жінки письменників» («Жене писаца», 2006).
Відомим Ласло Блашкович є і як автор веселих і популярних віршів для дітей. Характерним для його письма в цій царині є хоча б вірш «Мама каже»:
Узуватись починаю,
мама каже:
– Узувайся!
Умиватись починаю,
мама каже:
– Умивайся!
Я за стіл сідав,
в руки брав
виделку, ніж.
Я вже їм,
а мама каже:
– Сину, їж!
(Переклала Оксана Сенатович).
Ласло Блашкович написав романи «Весільний марш» («Свадбени марш», 1997), «Натюрморт із годинником» («Мртва природа са сатом», 2000), «Прикраси Мадонни» («Мадонин накит», 2003), «Адамове яблуко» («Адамова јабучица», 2005), «Турнір горбунів» («Турнир грбаваца», 2007), «Посмертна маска» («Посмртна маска», 2012). Роман «Прикраси Мадонни» вийшов у перекладі словацькою мовою (2006).
Ласло Блашкович видав «Оповідання про слабкість» («Приче о малаксалости», 2010), книжку поетичної прози «Тезко» («Имењак», 1994), збірку есеїв «Кінець цитати» («Крај цитата», 2007).
Ласло Блашкович виступив автором підручника «Путівник по лектурі» («Водич кроз лектиру», 2006), упорядником збірки «Мій приватний Тіто» («Мој приватни Тито», 2002) та книжки вибраних віршів та оповідань свого батька «Моряцька пісня, яка триває довго» («Морнарска песма која дуго траје», 2002).
Окремі твори Ласло Блашковича перекладені угорською, румунською, болгарською, словацькою, словенською, польською, англійською, німецькою, французькою мовами.
Українською мовою окремі вірші Ласло Блашковича для дітей переклала Оксана Сенатович(«Кошеня в кишені: Антологія сербської поезії для дітей в переспівах Оксани Сенатович», Тернопіль, 2010), вірші для дорослих – Алла Татаренко («Потяг 76: Балканський експрес», Чернівці, 2007).
Коментарі
Останні події
- 16.10.2025|18:12Культові "Шахмати для дибілів" та Абсурд Сучасності: Розмова з Михайлом Бринихом у "Сенсі"
- 16.10.2025|13:13Ласло Красногоркаї: Нобель 2025 спричинив стрімке зростання продажів та ажіотаж довкола нового роману
- 16.10.2025|13:11Волелюбність, гідність, гумор: «Архетип нації» дослідив ключові риси українців
- 16.10.2025|10:09«За чотирма зайцями»: «Основи» перевидають п´єси Нечуя-Левицького та Старицького в театральній серії
- 16.10.2025|10:01Срібло BELMA-2025: Український підручник з хімії підкорив Європу на Франкфуртському ярмарку
- 13.10.2025|12:48«Гетьманіана Старицького»: Унікальна виставка відкриває зв´язок між Козацькою добою та сучасною боротьбою
- 13.10.2025|12:40«Крилатий Лев – 2025»: У Львові назвали найкращих авторів прозових рукописів
- 13.10.2025|12:35Завершується прийом зголошень на Премію імені Юрія Шевельова-2025
- 13.10.2025|12:2112 топових видавництв, десятки книжкових новинок та фігура-гігантка Лесі Українки: Україна вдруге на LIBER
- 11.10.2025|13:07Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко мобілізувався до ЗСУ: "Не бути пліч-о-пліч - емоційно складніше"