Таким чином, загальний наклад «Кракатунчика» сягнув 100000 примірників.

Наші українські поети Сергій та Тетяна Дзюби стали всесвітньо відомими, адже за кордоном у різних державах успішно вийшли 23 їхні книжки! Взагалі, їхні вірші перекладені вже 65-ма мовами й надруковані в 50-ти країнах. Отож наші співвітчизники протягом буквально п’яти років отримали наразі близько 70-ти престижних зарубіжних нагород: у США, Великобританії, Німеччині, Франції, Італії, Бельгії, Чехії, Сербії, Польщі, Болгарії, Румунії, Македонії, Росії, Білорусі, Казахстані… Це – зокрема, премії імені Людвіга Нобеля, Ернеста Хемінгуея, Джека Лондона, Франческо Петрарки, Гомера, Антуана де Сент-Екзюпері, аль-Фарабі, Абая…

Втім, Сергій Дзюба зовсім не збирається спочивати на лаврах, адже тепер настав час перекладів його прози. Веселий роман «Потягуськи», створений разом з Іриною Кулаковською, вже надрукований у Канаді та Вірменії. Також один за одним, водночас у Казахстані та Канаді, надруковані його казкові, пригодницькі романи: «Кракатунчик – кленовий бог», «Гопки для Кракатунчика» і ось, зовсім нещодавно, – третій, найбільший роман чарівної, пригодницької трилогії – «Душа на обличчі». Причому ініціювали продовження цього дивовижного проекту саме зарубіжні видавці. Адже їхні надії на успіх «Кракатунчика» справдилися!   

Нагадаємо, в Казахстані книжками Сергія Дзюби опікується видавництво Казахського національного університету імені аль-Фарабі (особлива подяка –   ректорові університету, поетові, академіку Галимкаіру Мутанову та науковцеві Гюльнар Мукановій), а в Канаді – видавництво «LitSvet» і популярний журнал «Нове Світло» («Новый Свет», головний редактор – Олена Жукова, заступник головного редактора – Михайло Співак). А відповідальний редактор – відомий науковець, доктор культурології Олексій Давидов. Книжки виходять за підтримки Міжнародної літературно-мистецької Академії України, котра об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55-ти країн світу, очолює її Сергій Дзюба.

Зрозуміло, я не розголошуватиму всіх таємниць нової книжки, виданої дуже ошатно, з численними, напрочуд вдалими, оригінальними ілюстраціями. Скажу лише, що вона, на мій погляд, найцікавіша. Адже Сергійку, Кракатунчику та їхнім друзям доведеться пережити стільки неймовірно захоплюючих пригод, і так часто користуватися чарівними речами, дізнатися про такі дивовижні гопки, що я щиро заздрю юним читачам. Чого варті тільки історії про таємничий острів, населений такими колоритними домовичком Петровичем, русалкою Катею, полтергейстом Кузею, квіткою Кривлякою, привидом барона Мюнхґаузена та балакучою валізою Люсею; а ще – про польоти на кіборгах-лялечках і приголомшуючі «здибанки» з розбійниками Тузом та Валетом, а також – захоплюючий процес перевиховання пана Шкарпетки і бурбуруну Антона!

Безперечно, дуже привабливим для малечі є й сам Кракатунчик. І в своїх листах до письменника діти не раз зізнавалися, що хотіли б мати такого друга – веселого, хороброго та надійного, який ніколи не зрадить у скрутну хвилину і завжди готовий виручити з будь-якої халепи.

Головні герої трилогії – першокласник Сергійко та його друг Кракатунчик. Кракатунчик – це малесенька копія того, кому він з’являється. Одночасно двоє чи більше людей не можуть бачити Кракатунчика. Спілкування з Кракатунчиком –   індивідуальне й інтимне. У кожного – свій Кракатунчик. І кожен із персонажів трилогії до певної міри – Кракатунчик. На мою думку, саме в одноосібності й багатоликості полягає оригінальність цікавого авторського задуму, власне, ідеї Кракатунчика. В цьому сенсі Кракатунчик – поняття майже філософське.

А ще чудовою творчою знахідкою С. Дзюби є те, що Сергійкову приятельку й однокласницю з історій про кленового бога звати Танею: Тетяночка народилася воднодень із мамою Танею – ненькою Сергійка. І тато у Сергійка – теж Сергій (якщо точніше – Сергій Вікторович). Власне, Сергійко з Танею – це дорослі тато Сергій із мамою Танею, а тато з мамою – маленькі Сергійко й Таня… У романах вони одночасно і дорослі, й діти!

Ось чому батьки та дітлахи в цих казках, за найнесприятливіших обставин, можуть легко порозумітися між собою, отож мама Таня й не квапиться ставити в куток свого синочка, а тато Сергій Вікторович жодного разу не вдарив його своїм паском...

Тож щиро вітаю знаного українського письменника Сергія Дзюбу з цілком заслуженим і справедливим успіхом! Особисто я не здивуюся, коли одного разу, ввімкнувши телевізор, зустрінуся зі своїм знайомим кленовим богом у телесеріалі для дітлахів. Та й мультики про Кракатунчика вийшли б на славу!

У відгуку на цю чудову трилогію письменниця Наталія Гранич справедливо наголошує, що стати дитячим (саме дитячим!) письменником, то ще складніше за вищу математику. Кожна дитина старша за нас не тільки на один день, а й на ціле життя.

Золоті слова! Сергій Дзюба – дитячий письменник.