Головна\Події\Культура

Події

19.05.2018|12:59|Іван Лучук

Провідний чеський театрал першої третини ХІХ ст.

Янові Непомукові Штєпанеку виповнюється 235 років

Ян Непомук Штєпанек (по-чеськи: Jan Nepomuk Štěpánek) був видатним діячем чеського театру, актором, режисером, драматургом, перекладачем, письменником, редактором, публіцистом і директором театру. Він став однією із провідних осіб чеського театру першої третини ХІХ ст.

Народився Ян Непомук Штєпанек 19 травня 1783 року в місті Хрудим на заході Пардубицького краю, 110 кілометрів східніше від Праги. Його родина займалася торгівлею милом. Ян Непомук Штєпанек спершу обрав священиче покликання. Навчання в семінарії в місті Літомишль перервав в 1800 році, коли добровільно вступив до студентського леґіону, який вербували проти Наполеона. До теології він таки ще повернувся, та все ж тодішні патріотичні суспільні настрої привели його до театру, який він глибоко полюбив. Ян Непомук Штєпанек виступав як актор, писав і редагував п’єси для чеських театральних вистав, зокрема для трупи празького Малостранського театру (Malostranské divadlo), з якою зійшовся під час її перебування на курорті Топліце в 1803–1805 роках. Щоб краще пізнати театральну справу, працював у тому театрі помічником у сезонах 1805/1806 та 1807/1808 років.

Від 1812 року Ян Непомук Штєпанек працював у празькому Ставовському театрі (Stavovské divadlo), де займався постановкою чеських аматорських вистав. У 1819 році виконував функції театрального секретаря та скарбника. У 1812–1824 роках виконував функції драматурга та режисера чеських вистав, пізніше був співдиректором театру, від 1824 аж до 1834 року.

За свою любов до театру, патріотичні інтенції та доброчинну діяльність Ян Непомук Штєпанек отримав визнання (в 1821 році отримав почесну медаль, а в 1824 році став почесним членом Музею), протей його твори не відзначаються високими художніми якостями. Для театру він сам написав, переклав або відредагував близько 130 різноманітних драматичних творів, але при визначенні репертуару театру він надавав перевагу творам інших авторів. Для прикладу, Ян Непомук Штєпанек поставив десять п’єс Вацлава Климента Кліцпери, окремі п’єси Франца Ґрільпарцера, Фрідріха Шиллера та інших.

Із творів Яна Непомука Штєпанека користувалися популярністю серед тодішньої суспільності його історично-лицарські п’єси та комедії на сучасні теми.

У період з 1824 по 1843 рік Ян Непомук Штєпанек переклав щонайменше 13 оперних лібрето (наприклад, опер Карла Марії фон Вебера, Вольфґанґа Амадея Моцарта). У перекладах він використовував акустичну просодію, не синхронну, як то було тоді прийнято за класицистичними нормами. Оперна драматургія Яна Непомука Штєпанека була однією з найбільш прогресивних рис чеського театру в першій половині ХІХ ст. За час його співдиректорування в Ставовському театрі було поставлено близько ста опер.

Писав Ян Непомук Штєпанек також вірші та сентиментальні оповідання, редагував і очолював часопис «Чеська бджола» («Česká včela»).

До найвідоміших п’єс Яна Непомука Штєпанека належать: «Бржетислав Перший, чеський Ахіллес, або Перемога біля Домажліц» («Břetislav První, český Achilles, aneb Vítězství u Domažlic», 1812), «Облога Праги шведами, або Вірність і звитяга чеська» («Obležení Prahy od Švejdů aneb Věrnost a udatnost česká», 1812), «Патріоти, або Звіт про перемогу» («Vlastenci aneb Zpráva o vítězství», 1813), «Визволення батьківщини, або Хорутани в Чехії» («Osvobození vlasti aneb Korytané v Čechách», 1814), «Чех і німець» («Čech a Němec», 1816), «Ярослав і Блажена, або Замок Кунетице» («Jaroslav a Blažena aneb Hrad Kunětice», 1816), «Бероунські тістечка» («Berounské koláče», 1819), «Розбійники на Хлумі» («Loupežníci na Chlumu», 1820), «Пивоварня в Сойкові» («Pivovár v Sojkově», 1825), «Аліна, або Прага в іншій частині світу» («Alína aneb Praha v jiném dílu světa», 1825).

Ян Непомук Штєпанек був батьком співачки Антонії Штєпанкової. Його внуком був відомий чеський актор Зденек Штєпанек, а правнуками – всі чотири дитини Зденека – актори Яна, Мартин, Петр та режисерка Кристина.

Помер Ян Непомук Штєпанек 12 лютого 1844 року в Празі, похований на Виноградському цвинтарі.

 

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

- фільми в кінотеатрах України

Партнери