Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Події
Автор поеми «Приємна розмова народу слов’янського»
Андрії Качичу-Міошичу виповнюється 304 роки.
Хорватський письменник Андрія Качич-Міошич (по-хорватськи: Andrija Kačić Miošić) народився 17 квітня 1704 року у селищі Бріст біля Макарски в Далмації. Належав до поважної хорватської шляхетської родини Качичів, яка до XVIII ст. втратила своє багатство та просторі землеволодіння. У дитинстві його виховував і навчав дядько – освічений чернець-францисканець Лука Томашевич. У 16 років Андрія Качич-Міошич сам вступив у францисканський орден. Вивчав філософію та богослов’я у францисканському монастирі у Заострозі, завершив освіту у Буді. Після повернення на батьківщину у 1730 році викладав у філософській школі в Шибенику та в місцевій семінарії (його вчительська посада називалась lector generalis), через десять років прибув у францисканський монастир Суматрин на острові Брач, де в 1747 році став настоятелем. Від 1750 року до смерті 12 грудня 1760 року Андрія Качич-Міошич перебував у монастирі в Заострозі.
Перший свій твір Андрія Качич-Міошич написав у 1737 році, це був «Підручник схоластичної філософської пропедевтики» («Priručnik skolastičke filozofijske propedeutike»), виданий того ж року у Венеції. Андрія Качич-Міошич – автор філософсько-богословського трактату латинською мовою «Elementa peripathetica juxta mentem subtilissimi doctoris Joannis Duns-Scoti», виданого в 1750 році також у Венеції. Займався Андрія Качич-Міошич перекладами біблійних текстів, зокрема, переклав хорватською мовою п’ятикнижжя Мойсеєве. Займався збиранням фольклору. Незадовго до смерті видав декілька філософських праць та історичну хроніку, своєрідну збірку біблійних та історичних шкіців, у якій використав частини творів інших авторів, «Кораблиця» («Korabljica», 1760), сама назва якої відсилає до Ноєвого ковчега.
Найвизначнішим твором Андрії Качича-Міошича є поема «Приємна розмова народу слов’янського» («Razgovor ugodni naroda slovinskoga», 1756). Це історична розповідь у віршовій формі з прозовими вкрапленнями. За формою та мовою поема близька до народної поезії, написана вона «десетерацем» (десятискладовим віршем), типовим для народної творчості, і включає в себе фрагменти фольклору. Про деякі частини поеми й далі дискутують, чи належить їх авторство Андрії Качичу-Міошичу, чи вони є його записами фольклору. В поемі Андрія Качич-Міошич описує історію південних слов’ян від античності до сучасності (стосовно себе), особливу увагу приділяючи героїчній боротьбі з турецькою навалою. Особливе місце в поемі відведене ідеї слов’янської спорідненості й братства. А слов’янство, за Андрією Качичем-Міошичем, простягнулося від Адріатики до Північного моря. Власне історичний матеріал Андрія Качич-Міошич почерпнув із праць істориків Мавра Орбіні (Mavro Orbini) та Павла Ріттера Вітезовича (Pavao Ritter Vitezović). Основу поеми складають вірші та літописні нотатки про п’ятдесят слов’янських королів. У той список увійшли передовсім тридцять дев’ять королів із «Літопису попа Дуклянина» та одинадцять сербських володарів (за його підрахунками) від святого Симеона до короля Вукашина, який представлений п’ятдесятим і останнім слов’янським королем. У поемі згадуються відомі герої зі славних хорватських родин часів боротьби проти османів. До загальної основи поеми Андрія Качич-Міошич додав вірші та літописні нотатки на теми регіонального характеру, про рашкських (після Вукашина), зетських (Рашка та Зета – історичні області Сербії), болгарських і боснійських ватажків, а в завершальній частині твору вніс вірші і про героїв пізніших часів, між якими найбільше віршів про албанського героя Юрія Кастріотича (Скендербеґа), якого також залучає до слов’янської історії. Поема швидко стала однією з найпопулярніших книг у народі та залишалась такою довший час, більше століття; була своєрідним народним патріотичним підручником. Популярність поеми, написаної новоштокавським діалектом, відіграла свою роль у закріпленні штокавиці як літературного стандарту хорватської мови.
Коментарі
Останні події
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"
- 08.04.2024|13:56Війна та нові співбесідники для України
- 08.04.2024|13:54Польською вийшов друком роман Олександра Клименка «Орфей і Соломія»