
Re: цензії
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Події
Шлях від соціально анґажованої лірики до інтимної
Танасіє Младеновичу виповнюється 105 років.
Сербський поет Танасіє Младенович (по-сербськи: Танасиjе Младеновић, Tanasije Mladenović) народився 15 квітня 1913 року в селі Сараоці біля Смедерева. Закінчив гімназію у Смедереві, правничий факультет Белградського університету, працював помічником адвоката. Від 1941 року брав участь у народно-визвольній боротьбі проти німецьких окупантів, був політичним комісаром. Після визволення Белграда став редактором перших післявоєнних газет, а потім – тижневика «Райдуга» («Дуга») та «Літературної газети» («Књижевне новине»). Пізніше був головою Комітету кінематографії уряду Сербської соціалістичної республіки, депутатом федеративної та республіканської Скупщини, секретарем відділу освіти федеративної Скупщини. Танасіє Младенович був членом Об’єднання європейських письменників «COMES», членом Європейського товариства культури. Був і до кінця залишився «порядним комуністом», революціонером, ідеалістом, хоробрим і послідовним, із твердими переконаннями. Товаришував із Добрицею Чосичем і Бранком Мільковичем, організував повернення Мілоша Црнянського на батьківщину, дав можливість студентам у 1968 році відкрито висвітлити свої погляди на сторінках «Літературної газети», відверто критикував негативні явища соціалістичного суспільства. Отримав численні премії, зокрема премію «7 червня» та премію Белградського видавничо-поліграфічного об’єднання, став кавалером Ордена заслуг перед народом. Помер Танасіє Младенович 13 січня 2003 року в Белграді.
Танасіє Младенович був поетом, есеїстом, публіцистом. Дебютував спільною з Й. Джоновичем книжкою віршів «Дві ріки» («Двије ријеке», 1938). Потім Танасіє Младенович видав поетичні збірки «Поема для нас» («Поема за нас», 1947), «Вірші» («Песме», 1948), «Камінь і акорди» («Камен и акорди», 1955), «Під попелом зірка» («Под пепелом звезда», 1959), «Вітер часу» («Ветар времена», 1964), «Мертве море» («Мртво море», 1972), «Псалми по синові» («Псалми по сину», 1974), «33 сонети» («33 сонета», 1981), «Я є» («Сам», 1983), «Змішані карти» («Помешане карте», 1983), «Мис доброї надії» («Рт добре наде», 1986), «Дім на дорозі» («Кућа на друму», 2000) та інші. У 1993 році видав мемуарну книжку «Принагідні шкіци для портретів (Црнянський, Андрич, Мількович, др. Рашкович)» («Успутне скице за портрете (Црњански, Андрић, Миљковић, др Рашковић)»).
Залишився Танасіє Младенович у пам’яті саме завдяки своїм поезіям. Розвиток його поетичного мислення відбувався у напрямку від соціально анґажованої передвоєнної лірики до інтимної, закоханої у власне «я» лірики післявоєнних часів. За своє довге життя Танасіє Младенович був свідком багатьох подій, які відображені в книжці його мемуарів. Танасіє Младенович належав до тієї ґенерації сербських письменників, які, живучи у бурхливі часи, мусили пройти крізь різні мистецькі та життєві спокуси. Початок їхнього життєвого та мистецького шляху проходив під знаком упевненості, що вони можуть змінити світ і мистецтво, а їхній зрілий вік позначений розчаруванням у можливості зміни світу, тому їхні твори мають критичний характер і виражають вкрай меланхолійне сприйняття світу. Танасіє Младенович був одним із тих, хто в собі носив відчуття спротиву, тому йому було легше, ніж іншим представникам його ґенерації, пройти крізь великі спокуси.
Українською мовою окремі вірші Танасіє Младеновича переклали Юрій Чикирисов, М. Фоменко, Віль Гримич («Всесвіт», 1966, № 10; 1987, № 11).
Коментарі
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus