
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Шлях від соціально анґажованої лірики до інтимної
Танасіє Младеновичу виповнюється 105 років.
Сербський поет Танасіє Младенович (по-сербськи: Танасиjе Младеновић, Tanasije Mladenović) народився 15 квітня 1913 року в селі Сараоці біля Смедерева. Закінчив гімназію у Смедереві, правничий факультет Белградського університету, працював помічником адвоката. Від 1941 року брав участь у народно-визвольній боротьбі проти німецьких окупантів, був політичним комісаром. Після визволення Белграда став редактором перших післявоєнних газет, а потім – тижневика «Райдуга» («Дуга») та «Літературної газети» («Књижевне новине»). Пізніше був головою Комітету кінематографії уряду Сербської соціалістичної республіки, депутатом федеративної та республіканської Скупщини, секретарем відділу освіти федеративної Скупщини. Танасіє Младенович був членом Об’єднання європейських письменників «COMES», членом Європейського товариства культури. Був і до кінця залишився «порядним комуністом», революціонером, ідеалістом, хоробрим і послідовним, із твердими переконаннями. Товаришував із Добрицею Чосичем і Бранком Мільковичем, організував повернення Мілоша Црнянського на батьківщину, дав можливість студентам у 1968 році відкрито висвітлити свої погляди на сторінках «Літературної газети», відверто критикував негативні явища соціалістичного суспільства. Отримав численні премії, зокрема премію «7 червня» та премію Белградського видавничо-поліграфічного об’єднання, став кавалером Ордена заслуг перед народом. Помер Танасіє Младенович 13 січня 2003 року в Белграді.
Танасіє Младенович був поетом, есеїстом, публіцистом. Дебютував спільною з Й. Джоновичем книжкою віршів «Дві ріки» («Двије ријеке», 1938). Потім Танасіє Младенович видав поетичні збірки «Поема для нас» («Поема за нас», 1947), «Вірші» («Песме», 1948), «Камінь і акорди» («Камен и акорди», 1955), «Під попелом зірка» («Под пепелом звезда», 1959), «Вітер часу» («Ветар времена», 1964), «Мертве море» («Мртво море», 1972), «Псалми по синові» («Псалми по сину», 1974), «33 сонети» («33 сонета», 1981), «Я є» («Сам», 1983), «Змішані карти» («Помешане карте», 1983), «Мис доброї надії» («Рт добре наде», 1986), «Дім на дорозі» («Кућа на друму», 2000) та інші. У 1993 році видав мемуарну книжку «Принагідні шкіци для портретів (Црнянський, Андрич, Мількович, др. Рашкович)» («Успутне скице за портрете (Црњански, Андрић, Миљковић, др Рашковић)»).
Залишився Танасіє Младенович у пам’яті саме завдяки своїм поезіям. Розвиток його поетичного мислення відбувався у напрямку від соціально анґажованої передвоєнної лірики до інтимної, закоханої у власне «я» лірики післявоєнних часів. За своє довге життя Танасіє Младенович був свідком багатьох подій, які відображені в книжці його мемуарів. Танасіє Младенович належав до тієї ґенерації сербських письменників, які, живучи у бурхливі часи, мусили пройти крізь різні мистецькі та життєві спокуси. Початок їхнього життєвого та мистецького шляху проходив під знаком упевненості, що вони можуть змінити світ і мистецтво, а їхній зрілий вік позначений розчаруванням у можливості зміни світу, тому їхні твори мають критичний характер і виражають вкрай меланхолійне сприйняття світу. Танасіє Младенович був одним із тих, хто в собі носив відчуття спротиву, тому йому було легше, ніж іншим представникам його ґенерації, пройти крізь великі спокуси.
Українською мовою окремі вірші Танасіє Младеновича переклали Юрій Чикирисов, М. Фоменко, Віль Гримич («Всесвіт», 1966, № 10; 1987, № 11).
Коментарі
Останні події
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025