Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Події
Поет, який знимкував світ на слайди
Володимирові Затуливітру виповнюється 74 роки
Народився український поет Володимир Затуливітер в селі Яблучне Великописарівського району Сумської області 1 березня (за іншими даними – 29 лютого, в останній день високосного року) 1944 року в селянській сім’ї. Батько майбутнього поета працював механізатором. Мати, хоч і навчалась до війни в Охтирському педагогічному училищі, все життя працювала в колгоспі. Батькам автор присвятив чимало теплих віршів-спогадів, у яких – співчуття до їх каторжної праці, синівська любов, теплі спогади дитинства («Дитяче», «Родовід», «Колискова», «Початкова школа», «Трактору татові руки болять», «Відпустка»). До середньої школи Володимир Затуливітер ходив у рідному селі. Закінчив філологічний факультет Сумського педагогічного інституту ім. А. Макаренка (1966). Служив у війську, викладав німецьку мову в сільських школах. Перебував на журналістській та видавничій роботі. У 1977 році Володимир Затуливітер вступив до Спілки письменників України. Від 1982 року жив у Києві. Від 1986 року працював редактором у видавництві «Дніпро», потім у видавництві «Молодь». Останні роки життя працював у редакції часопису «Сучасність». Трагічно помер 9 січня 2003 року в селі Бучак на Черкащині. Похований на високій кручі Дніпра – горі Козацький шпиль у Бучаку Канівського району Черкаської області. У листопаді 2008 року створено Літературно-мистецький благодійний фонд Володимира Затуливітра, який очолює Любов Снісар.
Друкуватися Володимир Затуливітер почав у 1964 році. Дебютна поетична збірка «Теорія крила» вийшла в 1973 році. Потім вийшли такі поетичні збірки: «Теперішній час» (1977), «Тектонічна зона» (1982), «Пам’ять глини» (1984), «Зоряна речовина» (1985), «Полотно» (1986), «Початкова школа» (1988). За збірку «Теперішній час» Володимир Затуливітер отримав премію ім. Петра Усенка (1977), за збірку «Полотно» – премію ім. Павла Тичини «Чуття єдиної родини» (1987). Для поетики Володимира Затуливітра характерним є вірш «Мимохідь»:
Якщо ти не дивишся в мої вікна –
вони не мої.
Якщо я не дивлюсь на твої вікна –
вони не твої.
Якщо я мовлю слово, яке ще ти не знаєш, –
воно не моє.
Якщо ти мовиш слово, яке я вже знаю, –
воно не твоє.
Якщо моя рука твого зап’ястя не торкнулась –
вона не моя.
Якщо твій ніготь не кольнув мені в долоню –
він не твій.
Якщо я знаю губ твоїх таємну таємницю –
вона не моя.
Якщо ти знаєш губ моїх таємну таємницю...
На щастя, до пуття ніхто із нас не знає,
на яке безглуздя
ладні ми з любові одне одного скарати!..
За спостереженням Людмили Скирди, для творчості Володимира Затуливітра «характерні складна асоціативність, пошук нових форм відображення дійсності, неримований вірш». За словами Леоніда Новиченка, Володимир Затуливітер «належить до поетів, які, будучи глибинними, емоційно наснаженими ліриками, водночас воліють свій ліризм втілювати в ретельно вигранені та об’єктивні форми».
На окремі вірші Володимира Затуливітра створили пісні композитори О. Білаш, М. Мошик, О. Щербина.
Володимир Затуливітер переклав збірку молдавського поета Ніколаса Дабіжі «Крила під сорочкою» (1989), низку творів литовських поетів.
Вірші самого Володимира Затуливітра перекладені російською, болгарською, чеською, угорською, румунською, німецькою, італійською, англійською, французькою та іншими мовами.
Володимир Затуливітер вдивлявся у світ широко розплющеними очима, видивлявся на світ примруженим оком, увіч бачив усі його приваби й негаразди. Знимкував світ на слайди, знімав його на кінематографічну плівку. На проявлення плівок йде чимало часу, адже поспішати треба поволі. Перед тим, як проектувати слайди та стрічки на ширший екран, автор довго розважав – що ж відібрати для показу. Плодом тривалих роздумів стала вдала селекція відзнятого матеріалу, тому на суд публіки потрапили речі лише вартісні, гідні тривкої прописки в мистецькому бутті.
Коментарі
Останні події
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»