Сербський письменник Васа Павкович (по-сербськи: Васа Павковић, Vasa Pavković) народився 3 березня 1953 року в місті Панчево у Воєводині. Його батько був столяром, а мати – домогосподаркою. Середню школу та гімназію закінчив у рідному місті, а в 1972 році вступив на філологічний факультет (відділення сербохорватської мови та югославської літератури) Белградського університету, який закінчив у 1976 році. Того ж року на кафедрі загального мовознавства та південнослов’янських мов записався на післядипломні студії, які закінчив у 1979 році, захистивши маґістерську працю «Словник поезії Мілана Ракича» («Речник поезије Милана Ракића»). У 1977 році почав працювати в Інституті сербської мови (Институт за српски језик), де й дотепер працює як один із редакторів «Словника сербохорватської літературної та народної мови» («Речник српскохрватског књижевног и народног језика») Сербської академії наук і мистецтв. Свої лінгвістичні праці друкував у часописах «Наша мова» («Наш језик»), «Південнослов’янський філолог» («Јужнословенски филолог»), «Літературне слово» («Књижевна реч»). Був секретарем редакції «Південнослов’янського філолога» від числа XL до числа XLVI. Васа Павкович є одним із десяти засновників Сербського літературного товариства (Српско књижевно друштво). Васа Павкович був редактором низки книжкових серій у різних видавництвах, редактором літературних часописів «Літературне слово» (1984–1989), «Зошити з Панчева» («Свеске из Панчева», 1989–1996), «Література» («Књижевност», 1989–2003), «Літературний вісник» («Књижевни гласник», 1998–2003). Коло п’ятнадцяти років Васа Павкович був співробітником радіо-передачі «Свисток» («Звиждук»), а в 1999–2008 роках – її редактором. Васа Павкович є одним із редакторів видавництва «Народна книга» («Народна књига»).

Дебютував Васа Павкович збіркою віршів «Калейдоскоп» («Калеидоскоп», 1981), за яку отримав премію ім. Бранка Радичевича. Потім видав поетичні збірки «Опсесія» («Опсесија», 1985), «Тілесна пристрасть» («Телесна страст», 1989), «Несерйозність у тексті» («Несигурност у тексту», 1994), «Перетворення» («Конверзија», 1994), «Книга про ластівок» («Књига о ластавицама», 2000), «Трохи далеко» («Помало далеко», 2005), «Елегії та балади з минулого століття» («Елегије и баладе из прошлог стољећа», 2007), «Вогневий рубіж» («Ватрена линија», 2007, вибране з додатком нових віршів), «В оманливому житті» («У варљивом животу», 2012), «Майстри-співаки» («Мајстори певачи», 2013).

Васа Павкович видав збірки оповідань «Монстр та інші фікції» («Монструм и друге фикције», 1989), «Кошачі очі» («Мачје очи», 1994), «Загіпнотизований» («Хипнотисан», 1996), «Останній підопічний ночі» («Последњи штићеник ноћи», 2001), «Божественна пастка» («Божанска клопка», 2001, лірична проза), «Моє життя на Марсі» («Мој живот на Марсу», 2005), «Негр у білій сорочці» («Црнац у белој кошуљи», 2008). У збірці Васи Павковича «Кошачі очі» застосовано постмодерні оповідні стратегії, її героями є Ґраучо Маркс і Петер Гандке, а інспірації походять із прози Сюзен Зонтаґ і Марґеріт Юрсенар. У збірці «Загіпнотизований» Васа Павкович кокетує із криміналістичними, фантастичними, любовними та металітературними сюжетами, які використовує радше як тематичне тло з розмитими рисами, аніж як посудини, в які вливає власний текст. Комунікація текстів відбувається через фікціоналізацію особи письменника.

У доробку Васи Павковича є три романи: «Коханковий декамерон» («Љубавнички декамерон», 1998), «Місяць січень» («Месец јануар», 2002) і «Доктор Батут проти знахаря» («Доктор Батут против надрилекара», 2006).

Васа Павкович видав цілу низку книжок літературної критики й есеїстики: «Шум Вавилону» («Шум Вавилона», 1998, спільно з Михайлом Пантичем), «Всі сторони світу» («Све стране света», 1991), «Критичні тексти» («Критички текстови», 1997), «Дух модернізму» («Дух модернизма», 2001), «Погляд на світ» («Поглед на свет», 2002), «Погляд крізь прозу» («Поглед кроз прозу», 2006), «Дев’ять забутих оповідачів» («Девет заборављених приповедача», 2006), «Вірш і сенс» («Стих и смисао», 2010). Книжка «Вірш і сенс» складається з есеїв про сербських поетів. У ній автор роздумує над сербською лірикою останніх півтора століття. Розглядаючи різні феномени, Васа Павкович пише про поезію як класиків (Лаза Костич, Джура Якшич), так і поетів другої половини ХХ ст. (Оскар Давічо, Васко Попа, Стеван Раїчкович, Міодраг Павлович, Любомир Сімович).

Васа Павкович є великим знавцем коміксів і визначним критиком у цій галузі. Він надає перевагу сучасним французьким і класичним американським коміксам, які вважає найякіснішими. Багато праці вклав у плекання й культивування сербських і югославських коміксів. У книжці «Чудові комікси» («Слатки стрип», 2001) Васа Павкович опублікував свої зібрані тексти про іноземні комікси, які друкувалися у різних газетах протягом більш ніж двадцяти років; більшість із них були підписані псевдонімом «В. Фумети». У книжці «Наші чудові комікси» («Наш слатки стрип», 2006) зібрані статті, присвячені сербським і югославським коміксам.

Васа Павкович упорядкував декілька антологій: «Бур’яни» («Коровњак», 1995), «Таємне товариство: Антологія молодих сербських оповідачів» («Тајно друштво: Антологија младих српских приповедача», 1996), «Белград: Антологія оповідань» («Београд: Антологија прича», 1997) і «21 для 21: Антологія сербського оповідання початку ХХІ століття» («21 за 21: Антологија српске приче с почетка 21. века», 2011). Антологія «Бур’яни» включає вірші, які Васа Павкович друкував у рубриці «Люди і час» («Људи и време») у газеті «Час» («Време») у 1990-х роках. У книжку увійшли вірші анонімних поетів, депутатів колишньої Федеральної скупщини (парламенту), психіатрів і гуслярів, біженців і колишніх четників, композиторів турбо-фолку, священиків, домогосподарок, академіків. У часописі «Слово» («Реч») Васа Павкович опублікував «Антологію оповідань жахів» («Антологија хорор приче»). Спільно з Д. Іличем П. упорядкував дві антології: «Чарівний ліс: Антологія еротичного оповідання» («Чудесна шума: Антологија еротске приче») і «По сліду: Антологія детективного оповідання» («На трагу: Антологија крими приче»), а спільно з В. Журичем – «Антологію спортивного оповідання» («Антологија спортске приче»).

Тексти Васи Павковича були опубліковані у Швеції, Німеччині, Франції, Угорщині, Румунії, Чехії, Австрії, Греції, Болгарії, Польщі та інших країнах.

Українською мовою оповідання Васи Павковича «Монстр» переклав Іван Лучук («Антологія сербської постмодерної фантастики», Львів, 2004).