
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Основоположник національної літератури лужицьких сербів
Гандрієві Зейлеру виповнюється 214 років.
Серболужицький письменник Гандрій Зейлер (по-лужицьки: Handrij Zejler, по-німецьки: Andreas Seiler) є одним із найвизначніших діячів культури лужицьких сербів, основоположником національної літератури. Його твори, написані верхньолужицькою мовою, належать до класичного фонду серболужицької літератури. Гандрій Зейлер був також науковцем, організатором культурних осередків, редактором серболужицьких видань, автором підручників, євангелістським священиком.
Народився Гандрій Зейлер 1 лютого 1804 року в селі Слона Борщ (Зальценфорст), яке тепер є частиною Будишина. До початкової школи ходив у Болборці та Великому Вєлькові. У 1818–1825 роках Гандрій Зейлер навчався в Будишинській гімназії, вже в підлітковому віці писав патріотичні пісні на теми лужицького фольклору. У гімназійні роки Гандрій Зейлер ознайомився з ідеями гуманізму, які суттєво вплинули на розвиток його індивідуальності. Католицький єпископ Франц Юрій Лок забезпечив Гандрієві Зейлеру навчання в Ляйпцізькому університеті, де той у 1825–1829 роках студіював євангельську теологію, був головою лужицького студентського товариства «Sorabija». У 1826 році Гандрій Зейлер випускав рукописну студентську «Лужицьку газету» («Serbska Nowina»). У 1827 році Гандрій Зейлер склав пісню «До Сербської Лужиці» («Na Serbsku Łužicu»), яка стала національним гімном:
Гарна Лужиця –
як вродливиця! –
незрівнянний сербський край,
снів моїх щасливий рай!
Я над рідні гони лину.
Вир боїв страшних
до сих пір не стих:
в молодих живе серцях,
у нескорених піснях.
Чим їх можна заглушити?
У журбі поник
гордий Громовик,
тільки сови ти сичі
будять Прашицю вночі.
Горам горе в пам’ятку!
Там, де Чорнобог
мав святий чертог,
нині владарює тлінь.
Чорних круків криє тінь
вівтарі, порослі мохом.
Віщуни-співці
йдуть у всі кінці,
мрійно кличуть до змагань:
світ чекає світла рань.
Час новий нове віщує.
Хай життя цвіте
віще, золоте!
Хай героїв край мій дасть,
тих, що відметуть напасть
й на віки заслужать шану.
(Переклав Володимир Лучук).
У 1830 році Гандрій Зейлер опублікував німецькою мовою «Коротку граматику серболужицької мови» («Kurzgefasste Grammatik der Sorben-wendischen Sprache»). У 1842–1848 роках Гандрій Зейлер був редактором першої серболужицької тижневої газети «Tydźenska Nowina». У цей час почав співпрацю з композитором Каролем Авґустом Коцором, який поклав на музику сливе всі вірші Гандрія Зейлера (в тому числі й гімн «До Сербської Лужиці»). У 1845 році Гандрій Зейлер став співзасновником науково-культурницької організації «Матиця Сербська» («Maćica Serbska»), яка в нас називається також «Матиця Лужицька». Від 1835 року Гандрій Зейлер був священником у селищі Лаз (Лоза) у Верхній Лужиці, мав 6200 парафіян, там створив сім’ю. Здружився з Яном Арноштом Смолером (1816–1884), який згодом став центральною фігурою серболужицького національного відродження. У Лазі Гандрій Зейлер прожив аж до смерті, помер 15 жовтня 1872 року.
Гандрій Зейлер створив поетичні цикли «Пори року» («Počasy», 1845–1860) і «Сербське весілля» («Serbski kwas», 1847), видав поетичні збірки «Сербські байки» («Serbske fabule», 1855) і «Щоб дзвенів світ» («So zwoni měr», 1871). Вірші Гандрія Зейлера відображають сільське життя, на них великий вплив справили лужицькі народні пісні. Гандрій Зейлер є представником романтизму в літературі. Своїми творами Гандрій Зейлер намагався розбудити в лужицькому народі національну свідомість. Чимало творів Гандрія Зейлера базуються на казках і легендах лужицького народу. Найвідомішими віршами Гандрія Зейлера є «Триваймо, серби!», «Сербська наречена», «Добра рада для хлопців», «Добра рада для дівчат», «Пивний спів».
Українською мовою окремі вірші Гандрія Зейлера переклали Павло Грабовський, Григорій Кочур, Володимир Лучук, Іван Гнатюк, Іван Сварник, Роман Кудлик та інші.
Вірші Гандрія Зейлера в українських перекладах друкувалися, зокрема, у журналі «Жовтень» (1965, № 4), у виданнях «Поезія лужицьких сербів: Антологія» (Київ, 1971), «Пташине весілля: Збірник» (Київ, 1989), «Ластівка з Лужиці: Антологія серболужицької поезії для дітей у переспівах Володимира Лучука» (Тернопіль, 2010).
Коментарі
Останні події
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025