Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Головна\Події\Культура

Події

08.01.2018|16:07|Іван Лучук

Емблема болгарської літератури 90-х. Георгі Господінову виповнилося 50 років



Болгарський письменник Георгі Господінов (по-болгарськи: Георги Господинов) 7 січня відсвяткував свій ювілей.

Народився Георгі Господінов в місті Ямбол у 1968 році. Закінчив факультет болгарської філології Софійського університету. Із 1993 року працює в газеті «Литературен вестник», в 1998–2003 роках був її головним редактором. Є редактором болгарського відділу в оксфордському літературному журналі «Orient Express». Від 1995 року працює в Інституті літератури Болгарської академії наук, де 2005 року захистив докторську дисертацію на тему «Поезія та медія: кіно, радіо та реклама у творчості Вапцарова та поетів 40-х років ХХ століття» («Поезия и медия: кино, радио и реклама у Вапцаров и поетите на 40-те години на ХХ век»). У 1998–2000 роках у Новому болгарському університеті викладав історію сучасної болгарської літератури. Одружений із літературознавцем Біляною Курташевою, з якою має дочку Раю.

У літературі Георгі Господінов дебютував поетичною збіркою «Лапідарій» («Лапидариум», 1992), згодом вийшли наступні збірки: «Черешня одного народу» («Черешата на един народ», 1996), «Листи до Ґаустіна» («Писма до Гаустин», 2003), «Балади та розпади» («Балади и разпади», 2007). Вже перша поетична збірка Георгі Господінова «Лапідарій» отримала національну премію за дебют «Південна весна» (1993), наступна збірка «Черешня одного народу», визнана Спілкою болгарських письменників кращою книжкою року, витримала три видання (наступні – 1998, 2003). У «Балади та розпади» включені попередні три збірки та нові вірші. Поезії Георгі Господінова входять у низку міжнародних антологій, зокрема в «New European Poets» (Graywolf Press, USA, 2008).

Та найвідомішим Георгі Господінов став як прозаїк. Його «Природний роман» (1999) вважають найпомітнішим явищем болгарської постмодерної літератури, «емблемою літератури 90-х». За цей твір Георгі Господінов отримав спеціальну премію конкурсу «Розвиток». «Природний роман» витримав сім болгарських видань, перекладений на понад два десятки мов. Герой «Природного роману» потрапляє у круговерть життєвих невдач: розлучення з дружиною, бідність, самотність… Моменти життя головного персонажа, спогади про різних людей, країни, події, роздуми про начебто сторонні речі – ніби фрагменти мозаїки, з яких треба скласти цілісну картину. На думку О. Шинкаренка, «якщо розглядати “Природний роман” Георгі Господінова з погляду стосунків автора та його головного героя, то вони навмисне заплутані так, що розібратися майже неможливо. Часто виникає враження, що в романі є кілька головних героїв, яких звуть Георгі Господінов, і всі вони спостерігають одне за одним, аби записати побачене у вигляді роману».

Георгі Господінов видав збірку оповідань «Та інші історії» («И други истории», 2001). Семитисячний тираж його роману «Фізика туги» («Физика на тъгата», 2011) у Болгарії розкупили протягом трьох тижнів. Георгі Господінов є автором п’єси «D. J.» (2004; у назві вжито скорочення від Дон Жуан), яка отримала премію «Икар» і була визнана найкращим болгарським драматургічним текстом 2004 року. Поставлена на сцені Сатиричного театру в Софії. Друга п’єса Георгі Господінова – «Апокаліпсис приходить о шостій вечора» («Апокалипсисът идва в 6 вечерта», 2010).

Спільно з Б. Пенчевим, П. Дойновим і Й. Ефтимовим Георгі Господінов є співавтором літературних містифікацій «Болгарська хрестоматія» («Българска христоматия», 1995) та «Болгарська антологія» («Българска антология», 1998). Георгі Господінов є упорядником книжки спогадів болгар про соціалістичні часи «Я жив соціалізмом. 171 особиста історія» («Аз живях социализма. 171 лични истории») і альбому «Інвентарна книга соціалізму» («Инвентарна книга на социализма», спільно з Я. Ґеновою), виданих у 2006 році. Видав графічний роман, або ж арт-комікс «Вічна муха» («Вечната муха», 2010; спільно з Н. Торомановим). Пише сценарії до фільмів. Учасник літературних читань в Парижі, Лондоні, Відні, Празі, Стамбулі, Берліні та інших містах.

Українською мовою окремі твори Георгі Господінова переклав Остап Сливинський. Його «Історія з вокзалом», опублікована у задуманому й упорядкованому Юрком Кохом виданні «Кораловий жмуток казусів від вельми цікавих людей» (Львів, 2005), стала первістком в ознайомленні українського читача з його творчістю. Вірші Георгі Господінова публікувалися в альманаху «Потяг-76: Балканський експрес» (Чернівці, 2007). Окремим виданням вийшла книжка «Природний роман та інші історії» (Київ, 2012).

 

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери