
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Емблема болгарської літератури 90-х. Георгі Господінову виповнилося 50 років
Болгарський письменник Георгі Господінов (по-болгарськи: Георги Господинов) 7 січня відсвяткував свій ювілей.
Народився Георгі Господінов в місті Ямбол у 1968 році. Закінчив факультет болгарської філології Софійського університету. Із 1993 року працює в газеті «Литературен вестник», в 1998–2003 роках був її головним редактором. Є редактором болгарського відділу в оксфордському літературному журналі «Orient Express». Від 1995 року працює в Інституті літератури Болгарської академії наук, де 2005 року захистив докторську дисертацію на тему «Поезія та медія: кіно, радіо та реклама у творчості Вапцарова та поетів 40-х років ХХ століття» («Поезия и медия: кино, радио и реклама у Вапцаров и поетите на 40-те години на ХХ век»). У 1998–2000 роках у Новому болгарському університеті викладав історію сучасної болгарської літератури. Одружений із літературознавцем Біляною Курташевою, з якою має дочку Раю.
У літературі Георгі Господінов дебютував поетичною збіркою «Лапідарій» («Лапидариум», 1992), згодом вийшли наступні збірки: «Черешня одного народу» («Черешата на един народ», 1996), «Листи до Ґаустіна» («Писма до Гаустин», 2003), «Балади та розпади» («Балади и разпади», 2007). Вже перша поетична збірка Георгі Господінова «Лапідарій» отримала національну премію за дебют «Південна весна» (1993), наступна збірка «Черешня одного народу», визнана Спілкою болгарських письменників кращою книжкою року, витримала три видання (наступні – 1998, 2003). У «Балади та розпади» включені попередні три збірки та нові вірші. Поезії Георгі Господінова входять у низку міжнародних антологій, зокрема в «New European Poets» (Graywolf Press, USA, 2008).
Та найвідомішим Георгі Господінов став як прозаїк. Його «Природний роман» (1999) вважають найпомітнішим явищем болгарської постмодерної літератури, «емблемою літератури 90-х». За цей твір Георгі Господінов отримав спеціальну премію конкурсу «Розвиток». «Природний роман» витримав сім болгарських видань, перекладений на понад два десятки мов. Герой «Природного роману» потрапляє у круговерть життєвих невдач: розлучення з дружиною, бідність, самотність… Моменти життя головного персонажа, спогади про різних людей, країни, події, роздуми про начебто сторонні речі – ніби фрагменти мозаїки, з яких треба скласти цілісну картину. На думку О. Шинкаренка, «якщо розглядати “Природний роман” Георгі Господінова з погляду стосунків автора та його головного героя, то вони навмисне заплутані так, що розібратися майже неможливо. Часто виникає враження, що в романі є кілька головних героїв, яких звуть Георгі Господінов, і всі вони спостерігають одне за одним, аби записати побачене у вигляді роману».
Георгі Господінов видав збірку оповідань «Та інші історії» («И други истории», 2001). Семитисячний тираж його роману «Фізика туги» («Физика на тъгата», 2011) у Болгарії розкупили протягом трьох тижнів. Георгі Господінов є автором п’єси «D. J.» (2004; у назві вжито скорочення від Дон Жуан), яка отримала премію «Икар» і була визнана найкращим болгарським драматургічним текстом 2004 року. Поставлена на сцені Сатиричного театру в Софії. Друга п’єса Георгі Господінова – «Апокаліпсис приходить о шостій вечора» («Апокалипсисът идва в 6 вечерта», 2010).
Спільно з Б. Пенчевим, П. Дойновим і Й. Ефтимовим Георгі Господінов є співавтором літературних містифікацій «Болгарська хрестоматія» («Българска христоматия», 1995) та «Болгарська антологія» («Българска антология», 1998). Георгі Господінов є упорядником книжки спогадів болгар про соціалістичні часи «Я жив соціалізмом. 171 особиста історія» («Аз живях социализма. 171 лични истории») і альбому «Інвентарна книга соціалізму» («Инвентарна книга на социализма», спільно з Я. Ґеновою), виданих у 2006 році. Видав графічний роман, або ж арт-комікс «Вічна муха» («Вечната муха», 2010; спільно з Н. Торомановим). Пише сценарії до фільмів. Учасник літературних читань в Парижі, Лондоні, Відні, Празі, Стамбулі, Берліні та інших містах.
Українською мовою окремі твори Георгі Господінова переклав Остап Сливинський. Його «Історія з вокзалом», опублікована у задуманому й упорядкованому Юрком Кохом виданні «Кораловий жмуток казусів від вельми цікавих людей» (Львів, 2005), стала первістком в ознайомленні українського читача з його творчістю. Вірші Георгі Господінова публікувалися в альманаху «Потяг-76: Балканський експрес» (Чернівці, 2007). Окремим виданням вийшла книжка «Природний роман та інші історії» (Київ, 2012).
Коментарі
Останні події
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025