Слово Вікторії: «Завжди малювала для себе, але тоді мені не спадало на думку розглядати живопис як серйозну справу і художника – як професію. Вчитель образотворчого мистецтва в школі сказав якось на мій малюнок: «Будуть з тебе люди», я пораділа – і пішла вступати на журналістику. Доки довчилася, усвідомила, що працювати в ЗМІ не хочу. А хочу робити щось своє – і почала зшивати записники та в’язати-валяти шарфи під брендом vtilennya. Перший рік було цікаво, а потім це відчуття рукотворної казки зникло, з’явилося відчуття замкненого простору, тож я закрила рукодільний проект і почала міркувати, що робити далі.

Хотілося всього відразу: знімати мультфільми, дизайнувати сайти, писати й видавати книжки, шити іграшки, все-все на світі робити. Все, що інші люди роблять красиво, а потім привабливо це подають – про це я думаю відразу: я теж так хочу. Безліч справ перепробувала – і не могла вибрати, яка ж моя сродна праця. Все цікаво – але водночас жодна справа не давала відчуття правоти, значення, сенсу. Зрештою я дійшла до думки, що найважливіше – бути художником. І дозволила собі таку мрію: навчитися гарно малювати. І почала її здійснювати.

Зараз займаюся самоосвітою: читаю книжки з живопису і рисунку, дивлюся фільми й читаю блоги художників, відвідую виставки, ну і малюю щодня. Почала більше бачити красу – в кольорах, фактурах, плямах. Планую записатися в художню студію. Друзі з художньою освітою відмовляють мене від навчання, мовляв, малювати треба від душі, а академічні знання гасять внутрішній порив. Я ж хочу бути спроможною зобразити все саме так, як хочу зобразити, а не так, як вийде. Поки що мене не турбує художня новизна того, що я скажу, і вважаю, що ще не маю власного стилю. Хочу спершу спробувати різні техніки, матеріали, побачити, що взагалі можна робити, від чого відштовхуватися, наскільки безмежні можливості – і тоді вибрати найближче для себе».


Іграшки, кольорові олівці

 
Кульбабки, пастель 





Малеча, олія, полотно

 
Хризантеми, олія

 
Стілець, кольорові олівці

 
Парочка в Гідропарку, олівець 


Сергій дивиться бокс, олівець 

 
Чоловік, вугілля

 
Люди, що слухали лекцію біля Українського дому, пастель
 
Чоловік, пастель

 
Концерт, соус 

 
Балкон з буком, пастель

 
Вишивка 1
 
Вишивка 2

 
Малюк вуду

 
Лялька з агатовим серцем, керапласт

 
Лялька


 
Валяна іграшка

 
Записник

 
Записник

 
Записники з валяними обкладинками


Записник з валяною обкладинкою

Більше робіт Вікторії Черняхівської можна побачити в її артблозі

Про рубрику «Тамбур»   
«Світ щодня змінюється, ми спостерігаємо це постійно. Але ми спостерігаємо тільки за тим, що можемо побачити. У той же час, невидимий нами простір, незнані нами герої, невідомі нам шляхи швидше за все теж перебувають в постійному русі, постійній трансформації. Тому «Тамбур» – це спроба  заглянути в невидиме.

Спроба втекти від середньовічного принципу,  який продовжує царювати у суспільстві: незрозуміле, отже – погане – невидиме, тобто неіснуюче...

Спроба зрозуміти іншого, не прикриваючись формальними прапорами толерантності, а відкриваючи його сьогоднішнього.

Спроба повірити в те, чого немає. І відчути явну оманливість порожнечі. І тим самим зламати загальне відчуження»