Re: цензії

28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
15.03.2024|Ірина Фотуйма
Дух єства і слова Богдана Дячишина
14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наук
Радянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
09.03.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Інтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Головна\Події\Культура

Події

24.08.2012|13:44|Буквоїд

Вікторія Черняхівська: Хотілося всього відразу – знімати мультфільми, дизайнувати сайти, писати й видавати книжки, шити іграшки, все-все на світі робити

«Буквоїд» продовжує знайомити читачів з українськими художниками. Сьогодні героїня «Тамбуру» київська художниця і поетеса Вікторія Черняхівська.



Слово Вікторії: «Завжди малювала для себе, але тоді мені не спадало на думку розглядати живопис як серйозну справу і художника – як професію. Вчитель образотворчого мистецтва в школі сказав якось на мій малюнок: «Будуть з тебе люди», я пораділа – і пішла вступати на журналістику. Доки довчилася, усвідомила, що працювати в ЗМІ не хочу. А хочу робити щось своє – і почала зшивати записники та в’язати-валяти шарфи під брендом vtilennya. Перший рік було цікаво, а потім це відчуття рукотворної казки зникло, з’явилося відчуття замкненого простору, тож я закрила рукодільний проект і почала міркувати, що робити далі.

Хотілося всього відразу: знімати мультфільми, дизайнувати сайти, писати й видавати книжки, шити іграшки, все-все на світі робити. Все, що інші люди роблять красиво, а потім привабливо це подають – про це я думаю відразу: я теж так хочу. Безліч справ перепробувала – і не могла вибрати, яка ж моя сродна праця. Все цікаво – але водночас жодна справа не давала відчуття правоти, значення, сенсу. Зрештою я дійшла до думки, що найважливіше – бути художником. І дозволила собі таку мрію: навчитися гарно малювати. І почала її здійснювати.

Зараз займаюся самоосвітою: читаю книжки з живопису і рисунку, дивлюся фільми й читаю блоги художників, відвідую виставки, ну і малюю щодня. Почала більше бачити красу – в кольорах, фактурах, плямах. Планую записатися в художню студію. Друзі з художньою освітою відмовляють мене від навчання, мовляв, малювати треба від душі, а академічні знання гасять внутрішній порив. Я ж хочу бути спроможною зобразити все саме так, як хочу зобразити, а не так, як вийде. Поки що мене не турбує художня новизна того, що я скажу, і вважаю, що ще не маю власного стилю. Хочу спершу спробувати різні техніки, матеріали, побачити, що взагалі можна робити, від чого відштовхуватися, наскільки безмежні можливості – і тоді вибрати найближче для себе».


Іграшки, кольорові олівці

 
Кульбабки, пастель 





Малеча, олія, полотно

 
Хризантеми, олія

 
Стілець, кольорові олівці

 
Парочка в Гідропарку, олівець 


Сергій дивиться бокс, олівець 

 
Чоловік, вугілля

 
Люди, що слухали лекцію біля Українського дому, пастель
 
Чоловік, пастель

 
Концерт, соус 

 
Балкон з буком, пастель

 
Вишивка 1
 
Вишивка 2

 
Малюк вуду

 
Лялька з агатовим серцем, керапласт

 
Лялька


 
Валяна іграшка

 
Записник

 
Записник

 
Записники з валяними обкладинками


Записник з валяною обкладинкою

Більше робіт Вікторії Черняхівської можна побачити в її артблозі

Про рубрику «Тамбур»   
«Світ щодня змінюється, ми спостерігаємо це постійно. Але ми спостерігаємо тільки за тим, що можемо побачити. У той же час, невидимий нами простір, незнані нами герої, невідомі нам шляхи швидше за все теж перебувають в постійному русі, постійній трансформації. Тому «Тамбур» – це спроба  заглянути в невидиме.

Спроба втекти від середньовічного принципу,  який продовжує царювати у суспільстві: незрозуміле, отже – погане – невидиме, тобто неіснуюче...

Спроба зрозуміти іншого, не прикриваючись формальними прапорами толерантності, а відкриваючи його сьогоднішнього.

Спроба повірити в те, чого немає. І відчути явну оманливість порожнечі. І тим самим зламати загальне відчуження»



Додаткові матеріали

10.08.2012|13:05|Події
Василина Мельник: «Хотілося б, аби глядач уловив запах, почув шепіт трави, відчув подих вітру»
03.08.2012|17:15|Події
Валерій Лисиця: Набоков поруч з березневими котами, Кокто та Марксом і Енгельсом
12.07.2012|10:52|Події
Олексій Потапенко та його планета
27.06.2012|11:38|Події
Леся Синиченко. Люди. Птахи. Янголи
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери