Re: цензії

22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторка

Одного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації

21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ

Дитячий світ недитячого поета

21.08.2026|Наталія Мартинюк

Правда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»

19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця

«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко

19.08.2026|Олена Волинська

Диво, що рятує від прірви

14.08.2026|Тетяна Безушко-Граб

Незламна Олена Пчілка: відгук на роман «Мармурова жінка»

08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка

Історична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»

06.08.2026|Віктор Палинський

Іноземець

04.08.2026|Тетяна Мороз, письменниця, книжкова оглядачка, бібліотекарка

Строкате літо під однією обкладинкою

02.08.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун лікарка-психіатриня, психотерапевтка, письменниця

Після цієї книжки хочеться подзвонити мамі

Видавничі новинки

Павлюк Ігор. "Мезозой"

Проза | Буквоїд

Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»

Книги | Буквоїд

Сащук Світлана. «Дратва тиші»

Поезія | Буквоїд

«Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперії

Книги | Буквоїд

Ігор Павлюк. «Голод і любов»

Поезія | Буквоїд

Олена Осійчук. «Говори зі мною…»

Поезія | Буквоїд

Світлана Марчук. «Магніт»

Поезія | Буквоїд

Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»

Історія/Культура | Буквоїд

Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»

Книги | Буквоїд

Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»

Книги | Буквоїд

Всі новинки

Головна\Події\Книжковий ринок

Події

31.10.2018|10:48|Буквоїд

Коли актор стає письменником

відеододаток

аудіододаток

фоторепортаж

Два роки тому на YouTube з’явилося відео: у нью-йоркському Центральному парку щойно одружені молодята роблять фотосесію, аж раптом у кадр втручається чолов’яга, який замість того, щоб продовжити свою пробіжку, цілує руку нареченій і каже нареченому, що той справжній щасливець! Чолов’ягу звати Том Генкс, і поки молодята не здатні на жодну іншу реакцію, крім як оторопіла усмішка, актор дістає телефон, робить селфі з подружжям і, побажавши усього найкращого, біжить далі.

Такі ж самі в Тома Генкса й оповідання: несподівані самим тільки фактом своєї появи, теплі, якісь добросусідські. І прості.

Твори, уміщені до збірки «Історії, наклацані на друкарській машинці», різні за тематикою: тут є і фантастичні космічні подорожі, і насущні проблеми – переживання війни, пошук роботи у великому й байдужому місті, розруха в стосунках. Тут і химерно-кумедні стосунки між спокійним парубком і дівчиною-ураганом, і гіркі проблеми емігрантів. Та головним збірним персонажем збірки є Америка: вона, окрім як безпосередньо в сюжетах, постає у безлічі деталей – в ароматах хот-догів, у домашньому затишку будиночків на околицях великих міст, у шаленому ритмі життя затребуваних і не дуже затребуваних акторів, у шелесті кросівок під час пробіжки, у сеансах йоги, у клацанні фотоапаратів і, звісно, у перестуках клавіш друкарських машинок – їх Том Генкс, до речі, має цілу колекцію.

Америка в оповіданнях Тома Генкса трохи ретро. Тобто шалений ритм життя, з яким асоціюємо цю країну, відступає на другий план. Для автора важливе неквапливе фіксування моменту, насолода ним, смакування до найменших подробиць. Образ друкарської машинки як чогось несучасного, але ностальгійно-привабливого, виникає чи не в усіх оповіданнях, а в одному навіть постає головною художньою деталлю: дівчина вибирає для себе машинку і розуміє, що це знаряддя творчості не можна вибирати абияк, треба шукати до свого характеру і світогляду. І виходить мила розповідь про характери друкарських машинок, про їхній темперамент і призначення, а також про творчі можливості їхніх власників.

Особисто мені найбільше припало до душі оповідання про хлопчика, який після розлучення батьків лишився з татом, а з мамою проводить тільки окремі вихідні. І ось він їде з нею святкувати свій день народження і знайомиться з новим маминим хлопцем, за сумісництвом пілотом літака. За подарунок хлопчику – політ над містом. В оповіданні багато радості від незвіданих дитячих почуттів і так само багато суму від того, що це лише день народження, один день, день-виняток, а не день-правило. Імовірно, оповідання таке щемке через автобіографізм, адже батьки Тома Генкса теж розлучилися, коли хлопцеві було п’ять років.

«Історії, наклацані на друкарській машинці» зайдуть тим, хто хоче читацького затишку і спокою, хто любить читати без поспіху і хто любить, коли автори пишуть без поспіху. Водночас імовірно, що прихильники гострих сюжетів не знайдуть у збірці того короткопрозового адреналіну, яким часто вабить жанр.

А ще книжку варто взяти до рук ще й для того, щоб побачити, як актор перетворюється на письменника. Часто ці образи не збігаються, проте Том Генкс лишається добряком як у більшості своїх фільмів, так і в прозовому дебюті.

Інформація: Видавництво Старого Лева