Ця пора, коли небо затягується важкими купчастими хмарами, починає облітати листя, дощів стає все більше, вулички міста вбираються в помаранчевий, на вході до кав’ярень відвідувачів зустрічають гарбузові голови, а в меню з’являється гарбузово-пряне лате, каже, що осінь прийшла невідворотно. Обкладіться атмосферними моторошними книжками, побавтеся з вирізанням гарбузової голови Джека, скуштуйте гелловінських страв, якими частувалися герої книжок, перегляньте найосінніші стрічки. А ми розкажемо, чим надихатися та як найкраще відсвяткувати Гелловін!

 

 

Хоча Гелловін далекий від слов’янських традицій та святкувань, з року в рік він усе більше проникає в нашу культуру й захоплює вже не тільки вітрини магазинів, але й наші оселі. Можливо, тому що восени нам так гостро потрібні свята й забави, щоб розбавити сірі дощові будні й привнести кольорів. Однак перш ніж вирізати гарбузові голови та викрикувати «trick-or-treat?», з’ясуймо, що ж таке той Гелловін, що він робить у нас та з чим його «їдять».

 

 

Наприкінці жовтня англомовні країни охоплює особлива передсвяткова осіння ейфорія. У Великобританії, Ірландії, США та Канаді Гелловін – який традиційно відзначають з 31 жовтня на 1 листопада, напередодні Дня всіх святих, – користується особливою популярністю. В Америці у топі улюблених свят, що проходять з особливим розмахом, він поступається хіба Різдву. Останнім часом Гелловін значно вийшов за свої традиційні межі та завдяки давнім традиціям, цікавій атрибутиці й не останній ролі в тому реклами надійно вкоренився в неангломовних країнах, і зокрема в Україні.

 

Більшість гелловінських традицій прийшли до нас із древньої кельтської міфології і були пов’язані зі святом збору врожаю та закінченням сільськогосподарських робіт – завершенням одного циклу та початком нового, більш темного й похмурого зимового періоду. Самайн (Samhain) – а  саме так називалося це кельтське свято – з прийняттям християнства почало сприйматися як щось містичне й темне, а згодом саме в цей період і стали відзначати День усіх святих.

 

Сама назва «Halloween» є скороченням від англійського «All-Hallows-Even», що перекладається як «вечір всіх святих» і вперше з’являється в джерелах у XVI столітті. Власне, Гелловіном називають ніч перед християнськими Днем усіх святих (1 листопада) та Днем усіх померлих (2 листопада).

 

 

Традиційно гелловінське святкування передбачає відвідування гелловінських вечірок, випрошування солодощів, різні ігри, бешкетництва й розіграші, обов’язкове «виловлювання» яблук, вирізання ліхтаря Джека, ворожіння, викликання духів, розповіді страшних історій, перегляд фільмів жахів тощо. У деяких країнах ще збереглися християнські обряди святкування вечору перед Днем усіх святих – відвідування церковних служб та запалювання свічок на могилах. Однак у більшості країн Гелловін перетворився на світське й розрекламоване комерційне свято.

 

 

Одна з найвідоміших гелловінських традицій, найбільш знайома нам із американських фільмів, – випрошування солодощів дітьми, переодягнених у костюми, ходять від будинку до будинку з фразою «Trick-or-treat?». У цих же фільмах вона переважно перекладається як «Цукерки або смерть!» чи «Гаманець або життя?», однак дослівний переклад звучить радше як «Капость чи ласощі?». В українській мові немає сталого перекладу цього виразу – ймовірно, тому що одна з найвеселіших гелловінських традицій, на диво, не прижилася серед українських дітей (маємо свої традиції щедрування). А шкода, дорослі теж могли б добре повеселитися в цей день ;) Традиція випрошування солодощів була відома у Великобританії та Ірландії під назвою Гайзинг (Guising) – діти бідняків, перевдягнуті у костюми, ходили по будинках й випрошували їжу та монетки. Ті, хто бажає долучитися до цієї забавки, вбирають свій будинок у святкові гелловінські атрибути, прикрашаючи його павутиною, скелетами та ліхтарями Джека. До речі, про ліхтарі…

 

Ліхтар Джека (Jack-o´-lantern) один із найулюбленіших гелловінських атрибутів, який вдало примостився і на українських вуличках у цей період. Ліхтар Джека – це вирізаний з гарбуза (рідше – інших коренеплодів) ліхтар у формі голови, що названий за ім’ям одного з героїв ірландських легенд. Йдеться про п’яничку й скнару Джека (Stingy Jack), який вирішив обдурити самого Диявола. За свої діяння Джек був позбавлений можливості потрапити як на небеса, так і до пекла, через що став неприкаяною душею й вимушений був скитатися землею. Диявол, над яким так познущався Джек, виявився надто милосердним як для сатани й кинув тому вуглинку з пекла, що мала освітлювати Джекові шлях у вічній темряві. Ліхтарем для вогника стала порожня ріпа (за іншими версіями – бруква чи гарбуз).

 

Сьогодні гарбузові ліхтарі стають справжнім витвором мистецтва. Тож не проґавте нагоди весело провести час й вирізати власного Джека – моторошно-полохливого чи кумедного, – але у будь-якому випадку такого, що підійматиме вам настрій сірими вогкими днями.

 

 

Якщо ви вже спробували свої сили у вирізанні гарбузових ліхтарів, відвідинах сусідів із вимаганням цукерок, спробували приготувати яблука в карамелі, печиво «Пальчики» чи хоча б гарбузовий пиріг, маємо для вас ще кілька ідей.

 

Гелловін знайшов своє відображення не лише в рекламній індустрії та індустрії розваг, але й у кінематографі та літературі. Є вірогідність, що перша картинка, яка зринатиме в сучасних дітей при слові «Гелловін» (якщо опустити все вище згадане), – вбрана до Гелловіну Велика зала в Гоґвортсі. До речі, цьогоріч на студії Warner Bros. Studio Tour у Лондоні, де відтворено світ Гаррі Поттера, буде організована тематична виставка-вечірка «Гоґвортс після темряви», що триватиме з 28 вересня до 10 листопада. Організатори обіцяють, що столи у Великій залі будуть заставлені червоними яблуками, гарбузами та котлами з льодяниками. А стеля буде прикрашена більш ніж 100 палаючими гарбузовими головами. Непоганий спосіб відсвяткувати Гелловін не тільки для поттероманів!

 

 

 

Едгар По, Вашингтон Ірвінг, Меррі Шеллі, Говард Ф. Лавкрафт, Рей Бредбері, Стівен Кінг, Террі Пратчетт – ті, хто складуть вам чудову компанію напередодні Гелловіну та впродовж затяжних листопадових вечорів і добре полоскочуть нерви. Літературний горор тим і відрізняється від кінематографічного, що міра вашого переляку залежить лише від вашої фантазії, а отже, більшість з цих творів цілком «зайдуть» навіть полохливим читачам й, можливо, подарують незнаний досі спектр емоцій.

 

 

- «Дракула» Брема Стокера

- «Франкенштейн» Мері Шеллі

• - «Легенда сонного виярку» і «Ріп ван Вінкль» Вашингтона Ірвінга

- «Ворон» і «Страшні оповідання» Едгара По

- «Темний карнавал» Рея Бредбері

- «Поклик Ктулху» Говарда Лавкрафта

- «Психо» Роберт Блох

- «Інтерв’ю з вампіром» Енн Райс

- «Воно», «Кладовище домашніх твари», «Сяйво» Стівена Кінга

- «Мовчання ягнят» Томаса Гарріса

- «Американський психопат» Брета Істона Елісса

- «Маша, або Постфашизм» Ярослава Мельника

- «Дім дивних дітей» Ренсома Ріггза

Старий Лев має чим потішити в ці дні навіть маленьких читачів. Інтерактивна книжка «Не бійся монстриків»Жені Миронюк стане чудовим подарунком для малечі. Однак ця книжка зовсім не лякає маленьких читачів, а навпаки – знайомить з дотепними домашніми монстриками й вчить не боятися темноти, а  ще пропонує чимало цікавих завдань та забовок, як-от зібрати свого монстрика чи побавитися в «театр тіней».

 

Для підлітків Гелловін – ідеальна пора, щоб з головою поринути у фентезійний книжковий світ. І якщо сумніваєтеся, у які книжки пірнати, то ми наполегливо радимо ось ці:

- «Викрадач вічності» Клайва Баркера

- «Кораліна» Ніла Ґеймана

- «Голос монстра» Патріка Несса

 

 

Список фільмів для гелловінської ночі вийшов би занадто великим, як для цього блогу. Тож якщо вечір середи видається вам чимось невизначеним й туманним, то найпростіше рішення – відкрити сайт кінотеатру й обрати квиточок на Ніч жахів. Або ж влаштувати із друзями ніч перегляду фільмів жахів.

 

Запасайтеся гарбузами, шоколадними павучками, бешкетним настроєм – і проведіть останній день жовтня незабутньо!

Інформація: Видавництво Старого Лева