Організована літературним клубом «Маруся» у КМЦ «Дзиґа» дискусія «Перспективи літературного менеджменту в Україні» привернула увагу нечутним досі терміном. Про менеджмент сьогодні говорять чи не на кожному кроці, але про сутність його в літературі інформації - обмаль, хоча, звісна річ, на видавничому ринку елементів менеджменту не забракне. А тут - дискусія!

Учасники заходу, як з´ясувалося, всі до єдиного - літературні менеджери: видавець Завен Баблоян,  книжковий дизайнер стронґовський, шеф-редактор порталу «Буквоїд» Сергій Руденко,  літагент Євгенія Чуприна - так чи інакше долучені до творення, просування й реалізації книжки.

Дискутивним виявився сам стрижневий термін оголошеної теми. Якщо Завен Баблоян вважає, що літературного менеджменту в Україні багато і він є неодмінною матеріальною складовою літпроцесу, то Стронґовський із ним незгодний,  нібито вдаємося до підтягнення під термін інших речей. Зійшлися на думці, що літменеджмент - це бодай мінімальна навігація. «Книжки, якої немає в інформаційному просторі, немає зовсім», - зауважив Сергій Руденко. Серед знакових на сьогоднішньому видавничому ринку подій він виокремив львівський Форум видавців, київський «Медвін» та «Книжковий Арсенал».

Якщо повз інтернет-мережі, засоби масової комунікації книжка ніяк пройти не може, то оминути літагентів в Україні, популярних у світовій  практиці - куди реальніше. Адже їх у нас аж двоє (принаймні цей факт з´ясували під час дискусії) - присутня на дискусії Євгенія Чуприна та Юка Гаврилова. І ті зуміли посваритися через невдалий досвід співпрацювати з одним автором. Чи вартує та сварка мізерного відсотку від прибутку для літагента? Навряд! Як мінімум, заробляти лише на видавничому ринку  жодному з учасників дискусії не доводиться. Але роблять свою справу якісно, реалізуючи інтерес до книжки.

Ішлося й про «Чорного Ворона» та «Записки українського самашедшого», щоправда,  без гострої суперечки. Адже очевидно: хоч менеджмент для книжок із найбільшим цьогорічним накладом і не назвеш типовим, та просування книжок - продумане.

Тісто літературного менеджменту - пластичне й легко піддається зміні форми. Чи стане воно свіжоспеченим хлібом і нагодує своїх творців у майбутньому, залежить від уміння заявити про себе, а з усіх дискусій виносити зерно істини.

Фото: Марія Придьма