Сергій Васильєв, 54 роки:

— Був у журі в перші роки премії. Українська сучасна проза стала потужнішою. Більше авторів, інтенсивнішим стає сам процес. Завжди вболіваю за Жадана, бо вважаю його найкращим українським письменником сьогодні. Його проза стає витонченішою, але "Ворошиловград" — потужна книга, яка житиме у віках. Це фантастичний за своєю якістю роман. Хоча "Месопотамію" я дуже люблю. Це справді роман, хоч ніби зіставлений із новел. Вони пов´язані стількома натяками, асоціаціями. Це сміливий крок, що він додає наприкінці ритмізовану поезію, у якій ніби розповідає про те саме, але на емоційно вищому рівні.

Важливо, що автори думають про конкретику. Дуже цінують малу батьківщину, оцей простір, з яким ніби пуповиною зв´язаний. Це характерно для Софії Андрухович — хоч роман історичний, але про рідний Станіславів. Інший фіналіст Артем Чапай теж все одно пише про Київ, хоча перетворює його на якусь фантастичну зону. Це важливо, що людина в історично драматичній ситуації шукає корені, за які можна триматися.

Тетяна Трофименко, 36 років:

— Нарешті переміг роман, за який вболіваю. "Фелікс Австрія" — це книга, яку цікаво читати, де переживаєш за долю персонажів і не знаєш до останнього, чим вона завершиться. Фінал насправді відкритий — кожен читач може робити свій висновок. Це високого рівня психологічне якісне письмо. В українській літературі добре з жанровими романами, антиутопіями. Психологічних і жіночих не так багато, а якщо і є, то нечитабельні. Не хочу зводити "Фелікс Австрія" до жіночого роману. Якби у нас була Даніела Стіл — це теж би був суперуспіх. В американській традиції жіночого роману завжди є вихід на соціальне, автори зосереджуються на психології. Наші, на жаль, не дотягують до цього рівня, бо в нас усе обертається на рівні якогось любовного трикутника. І добре, якщо це не відбувається в селі. У нас же немає кохання в офісах, любовних трикутників в інших сферах, окрім сільського ландшафту і історичних краєвидів.

Вибір Жадана був прогнозованим. Крім "Ворошиловграда", "Танґо смерті" і переможниці цього року, всі інші були сумнівними. Можливо, Жадан своєю проблематикою Східної України більш актуальний, ніж Винничук із темою історичного Львова. Драматично, що персонажі Жадана ожили і ми з ними зіткнулися. Раніше ми їх сприймали в романтичному ореолі — які вони всі прекрасні, ці працівники локомотивних заводів. Зараз розуміємо, що вони не такі. Багато хто прочитує твори Жадана у пророчому контексті — що він передбачав всі ці події.

1 тисячу фунтів стерлінгів незмінно становить грошова премія "Книги року Бі-Бі-Сі". За 10 років сума нагороди в гривнях зросла більш ніж удвічі. 2005-го це було 10,2 тис грн, цьогоріч — близько 24,7 тис грн.

Олена ПАВЛОВА