Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях

Літературний дайджест

06.12.2014|16:22|"Вікна"

Степан Процюк. Кохання (поміж одою і страхом)

Степан Процюк. Кохання (поміж одою і страхом)

1

Закоханість може протікати гостріше, ніж тепле почуття, що потім стає любов′ю.

Кохання може спершу видаватися мілкішим від закоханості з її темними цунамі пристрастей мами Африки.

Любов зовні подібна до хворобливої психічної залежності.

Між коханням і важкими любовними одержимостями іноді неможливо провести межу, мовляв, це – справжнє кохання, а те – одержимість іншою особою.

Окремі вважають, що у двадцятому столітті почали наділяти секс різними чудодійними гіпертрофіями. Він і зцілює, і лікує нерви, і додає молодості. Гонитва за сексом, без справжніх внутрішніх спонук і потреб, почала заповнювати порожнечі багатьох існувань.

Секс прирівнюється до чудодійних пілюль. Пухкенький Амурчик із символу захопливої пригоди або прекрасної катастрофи стає талісманом комерційних проповідей про позалюдські можливості сексу. Нервовий віденський курець-психіатр стає купецьким символом нової Імперії розваг та видовищ, де сексу відведене тронне місце.

2

Зрештою, а хто такий Амур, що дозволяє собі постріли на враження, але не у тіло?

Пухкий купідончик, що сам ще або вже невдатний до коїтусу?

Калічний Купідон, блідий і рахітичний юнак, що подає у барі  повіям ананасову воду імені Владіміра Маяковського, якою ті запивають власне хрінове життя і 70-градусні алкогольні коктейлі?

Темний депресивний рот, захований у безмірі світових океанських вод, рот, що заковтує ніжних сюсюкальників і сентиментальних коханців, всіх  пристрасних і приречених?

Підстаркуватий збоченець, що мастурбує, підглядаючи за юнкою? Божевільний трансвестит під воротами концтабору смерті?

Статечний шістдесятирічний пан, вишукано зодягнений, з очима різного кольору, і з невидимими багатьма масками за спиною і квітами маку у руках?
Агов, Амуре, хто ти? Який ти? Яви свій лик усім закоханим світу! Відкрий своє істинне лице, будь ласка!

Ти, який все наповнює, той, хто забирає щастя, кучерявий хлопчик, який дарує блаженство, пан із різними очима , що спотворює розум,Амуре, де ти зараз князюєш?

А  – скажи нам правду, ледь відчинивши жахливі двері до табуйованої кімнати! – сам ти здатен любити, невинний хлопчику із блудливою чудернацькою посмішкою? Кого ти любиш, Амуре? Може, ти здатен лише ненавидіти, посилаючи людям постріли, що від переживань  можуть навіть забирати чоловічу  потенцію і жіночі місячні, із свого символічного луку?  Може, ти лише заходишся олімпійським реготом, як накручена мертва лялька, холодно і зацікавлено спостерігаючи за любовними стражданнями чоловіків та жінок?
Може, ти дух двополярності, хиткий альянс аніми та анімуса, вічна ріка, де воєдино  зливаються білі і чорні води?

3

І нечасто думається, що ми переважно забуваємо подробиці інтимної техніки чи сексуальної механіки. А натомість переважно запам′ятовуємо слова, інтонації, тло, на якому відбувалися події. 
Але гігантська Порожнеча – начебто підвищених статевих потреб і начебто розбуялих темпераментів, якоїсь  німфоманії, гламурної порнографії  чи оргіастичності – блукає курортами й оазами розваги. За цією Порожнечею ховається світовий купець, схилений не над геніталіями, а над баксоміром…

Степан Процюк



Додаткові матеріали

Процюк Степан
Степан Процюк. Сім ритуальних троянд
Степан Процюк: «Тих, хто не має власного стилю, письменниками не вважаю»
Стриптиз Володимира Винниченка
Степан Процюк. Кохання (поміж одою і страхом)
Степан Процюк. Червонокалинники
Степан Процюк: Щастя в деґенерації
Степан Процюк: Моя таємниця — доволі аскетичний спосіб життя
Степан Процюк: «Кожна пристрасть із негативним присмаком стоїть ближче до її протилежності, ніж байдужість»
Степан Процюк: «Я би не хотів ставати українським Андре Моруа»
Степан Процюк: “Письменник - це той, який відчуває рани світу”
Степан Процюк: "Навколо - суцільна імітація стосунків"
Степан Процюк: «Не хотів би ставати українським Моруа»
Степан Процюк: Мені не треба ставати «українським Фрейдом», бо я український Процюк
Степан Процюк: «Є безліч рівноцінних правд…»
Степан ПРОЦЮК: «Я хотів написати такі біографії, в яких наші класики б ожили»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери