Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
Літературний дайджест
Ірена Карпа. Слово на захист Василя Шкляра
Василь Шкляр шокував тих, хто звикли нав’язувати справжнім українцям образи українців фальшивих. Він дратує тих, хто запевняють (і тих, хто в це вірить), ніби кожен з нас належить тільки до якогось з двох канонізованих підмосковською традицією типів: заземлений, затюканий, покірний хохол, якого зручно і приємно смикати за чуб, та хохол хитрий, скупий, котрий переймається лише тим, щоби хтось, бува, не поцупив з його крайньої хати сало.
Безумовно, є серед нас і такі. Але ж це не значить, що не було чи немає інших українців – відчайдушних, жорстких, пристрасних, безкомпромісних бійців не за приватну безпеку і статки, а за національну ідею.
Галас, що здійнявся навкруг останнього роману пана Шкляра, ґрунтується на тій же імпортованій з північного сходу збоченській традиції, що й повторення анафеми українському гетьманові Мазепі в українських церквах, незрідка ще й побудованих саме цим гетьманом. Нам намагаються вкотре нав’язати абсурдну думку, що повстанці проти ворогів України «насправді» були ворогами українців. І вся ця метушня довкола літературного твору цілком вписується в ширший «реформаторський» контекст, яким, немов павутинням, намагається обплутати суспільство сьогоднішня влада. Це й позбавлення борців за волю України звань героїв України, і «адаптація» підручників з історії й літератури на догоду радянським некрофілам, це й закриття «нерентабельних» україномовних шкіл.
В Україні, де системно і невтомно нищаться українські медіа й культура, планово звужується поле застосування української мови… раптом почали волати про ксенофобію? Ой молодці. Та ще й хто… Пан Красовицький, на чиїй типографії, як повідомлялося в пресі, друкувалися фальшиві виборчі бюлетені, дуетом з господіном Табачником, знаним поборником національних інтересів (дарма що не наших).
Людина, котра бодай мінімально орієнтується в літературі, відразу ж помітить в «Залишенці» талановиту авторську стилізацію, оцінить, як акуратно письменник відтворює матеріальні, ідеологічні й мовні історичні реалії, як віддзеркалює в діях та діалогах характери різнобарвних персонажів. Те саме, використане Василем Шклярем слово «жид» до форсованої русифікації України, аж до середини ХХ століття, було тут (і в Білорусі, між іншим) цілком коректним, загальновживаним терміном. Таким же, як у сьогоднішній польській мові. Письменник погрішив би проти історичної істини й художньої достовірності, якби взявся прилизувати лексику та образи своїх героїв. Окрім документів, є ще й живі люди, які все пам’ятають. Чи скоро в нас заборонять слово Голодомор, бо його теж зовсім не було, його Барка вигадав?..
Це вже якась «ламбада» з дальнім прицілом витанцьовується. Чи варто нагадувати про те, що в Спілки письменників України давно намагаються забрати елегантний будинок на жирній вулиці Банковій? То, може, скандал, який висмоктують одне в одного хтозна з яких пальців панове захисники суспільства від «ксенофобського» роману видного члена Спілки, узгоджено діють саме в цьому напрямку? Нічого ідеалістичного, просто практичні люди не задарма комусь сприяють, так би мовити, «інтернаціоналізувати» ласу українську нерухомість в центрі столиці?
Додаткові матеріали
- Лесь Подерв‘янський: "Українці не хворі"
- Табачник відхрещується від скорочення українських шкіл
- «Чтиво» украинских политиков: «Букварь», Жадан, Шкляр
- Василь Шкляр: Українофоби знайшли в моєму романі навіть “порнографію”
- Василь Шкляр: Премію отримав не стільки я, як герої Холодного Яру
- Василь Шкляр: Ганна Герман дуже високо оцінила мій роман
- Василь Шкляр: «Усі казали, що при нинішній владі мені не дадуть Шевченківської премії...»
- Василь Шкляр: Президент Янукович підпише указ про присудження мені Шевченківської премії
- Василь Шкляр: Єжи Гоффман зацікавлений у екранізації «Чорного ворона»
- Юрій Андрухович пропонує зібрати кошти для премії Василю Шкляру
- Шкляр має право відмовитись від Шевченківської премії – соратник Табачника
- Володимир Цибулько: Влада має відреагувати на нацистські вислови Табачника
- Юрій Андрухович: Шевченківську премію не можна брати, від неї смердить
- Михайло Бриних: Головне у історії зі Шклярем залишилося за лаштунками
- Ярослав Орос: Нехай Анатолій Крим переговорить із Дмитром Табачником, і справу Шкляра враз залагодять
- Тетяна Трофименко: Шкляр не був переконливим у своєму «ультиматуму» президентові
- Степан Процюк: Шкляр зробив так, як вважав, що повинен зробити
- Андрій Кокотюха: Звинувачення Шкляра в ксенофобії дуже смішно звучить з огляду на те, що освітою України намагається керувати українофоб
- Максим Розумний: Політик зі Шкляра буде нічим не кращий за Яворівського
- Андрій Курков: Шкляру не потрібно було ставити умови Януковичу
- Ігор Бондар-Терещенко: Чи не пізно наш лавреат Шкляр схопився за цю «молодіжну» естафету, відіграну ще на початку 1990-х років?
- Євген Баран: Хочу подякувати Шкляреві, що Він виявився вищим суспільних, літературних і навкололітературних прогнозів
- Янукович залишив Шкляра без Шевченківської премії
- Василь Шкляр відмовився отримувати Шевченківську премію. Через Табачника
- Олександр Фельдман: «Чорний ворон» Шкляра – «літературна тягнибоківщина»
- Ірися Ликович отримала премію Олеся Гончара
- Письменник Василь Шкляр отримав Шевченківську премію
Коментарі
Останні події
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”