Re: цензії

05.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, мов цвяхи, вийняті з долонь
Пароль до вирію
30.10.2024|Михайло Жайворон
Воскресіння у слові
30.10.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
«Хотіла б я піснею стати...»
28.10.2024|Олена Даниліна, філологиня, письменниця, арттерапевтиня
У війни не дитяче обличчя
27.10.2024|Євгенія Юрченко
Драматично-поетичний світ Ігоря Павлюка
25.10.2024|Ігор Чорний
Примари минулого
20.10.2024|Євгенія Юрченко
Пан на своїй землі
19.10.2024|Антоніна Царук, м. Кропивницький
Видобувач поезії з буднів
17.10.2024|Альона Радецька, поетеса, літературна критикиня
Трансформація життєвих істин — шлях до самопізнання

Літературний дайджест

06.10.2010|17:39|УНІАН

«Аморалка»: українські письменники дають "ляпаса" комісії з моралі

Що таке мораль, де її межі, хто їх визначає? Дискусії про це не вщухають в українському медійному і культурному просторі.

Після гучного скандалу навколо виходу книги лауреата Шевченківської премії, на жаль, уже покійного, Олеся Ульяненка “Жінка його мрії”, що спровокував низку акцій громадського протесту, слово НЕК (Національна експертна комісія із захисту суспільної моралі) уже нав’язло на зубах, і можна сказати стало притчею во язицех.

Черговим ляпасом вищезгаданій комісії позиціонує себе нова відверта збірка “Аморалка” (видавництво “Фоліо”, наклад – 3000 примірників), куди увійшли твори письменників, чиї прізвища добре відомі читачу: це й Сергій Жадан і Андрій Курков, Андрій Кокотюха, Лесь Подерв’янський, Юрко Позаяк та ін., а також оповідання, розповіді та вірші молодих українських митців, які вже встигли заявити про себе на повен голос: Артем Полежака, Микола Леонович, Ірися Ликович та багато інших.

Як зазначено в анотації, збірка має на меті розповісти про ТЕ, чого, як вважають деякі моралісти, не існує і про що “пристойні” люди зазвичай, начебто, не говорять. Але письменники наполягають: говорити й писати можна про все.

Укладачем антології став письменник Сергій Пантюк.

Презентація “Аморалки” у столичній книгарні “Є” викликала чималий інтерес.

Сам упорядник не зміг бути присутнім на презентації свого “дітища”. Тож функції модератора узяв на себе прозаїк, журналіст, кіносценарист Андрій Кокотюха. Він зазначив, що, на відміну від інших авторів, писав своє оповідання спеціально для цієї збірки (Сергій Пантюк добирав твори, які вже раніше десь публікувалися, або звучали). За словами автора, починається це оповідання “еротичною сценою” (Кокотюха зізнався, що це його перший досвід написання подібної сцени) і закінчується “елементами насильства та жорстокості”. Каже: судити – читачу.

Далі модератор надав слово авторам, які висловлювали свої думки з приводу моралі та читали вірші або уривки творів, що увійшли до книги.

Андрій Курков (під час скандалу з Олесем Ульяненком залишив лави вищезгаданої комісії):

“Перший випадок, коли провокаційне видання виходить офіційно, не порушуючи закони. Це книжка для молодих людей, які поспішають відкривати для себе невідомий світ”.

Вано Крюгер: "Після Ніцше писати про мораль, як мінімум, смішно, а тим паче смішно влаштовувати такі комісії, судилища, які є виразником такого собі декадансу виродження. І якби Макс Нордау жив зараз, він би писав свій "Декаданс" не зі звичайних людей, а саме з пана Костицького" (голова НЕКу -  ред ).

Юрко Позаяк поділився своїм враженням від документу, який можна вільно знайти в Інтернеті, а саме інструкції з визначення еротики та порнографії (якою, очевидно, послуговується експертна комісія), де “все в термінах визначено”: "Більшої порнографії я в житті не читав. Я навіть дізнався у 50 років нові слова".

Час, відведений на презентацію книжки, сплив непомітно, у невимушеній атмосфері, з жартами, без жодного скандалу. Брати чи не брати до рук це “безцензурне” видання, звичайно, справа кожного. На закінчення хочеться процитувати Сергія Жадана (текст “Шукайте цензора в собі...” вміщено до цієї антології -  ред .)

“...Мені би хотілось, аби наші діти не стикались у житті з подібним дрімучим «совком», аби жоден експерт, незалежно від рівня його кваліфікації та кількості проведених у темному кабінеті експертиз, не вказував би їм, що вони мають дивитись, читати чи слухати, а що — ні, аби, врешті-решт, вони жили в нормальній країні — без цензури, заборон та подвійної моралі. З усім іншим, гадаю, вони якось дадуть собі раду. У разі чого — спитають у батьків .”

Валентина Романенко

Фото -  Тетяни Давиденко



Додаткові матеріали

06.10.2010|14:31|Новинки
«Аморалка»
Сергій Жадан: «Україна – химерна країна»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

30.10.2024|14:38
У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
30.10.2024|13:44
10 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
28.10.2024|13:51
Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024
25.10.2024|09:29
Книгарня біля Софіївського парку: "Книгарня "Є" відкрила магазин в Умані
19.10.2024|09:56
Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
17.10.2024|12:48
У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
17.10.2024|11:55
Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
17.10.2024|11:33
Що читає Україна?: аналітика по областям
17.10.2024|11:27
«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
11.10.2024|18:46
Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”


Партнери