
Re: цензії
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
- 05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськСтефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
- 31.01.2025|Олег СоловейЗалишатись живим
- 29.01.2025|Ігор ЗіньчукПрийняти себе, аби стати сильнішою
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Літературний дайджест
Коли ще звірі говорили
Таня Малярчук. Звірослов. – Харків: Фоліо, 2009. – 282 с.
Не секрет, що наше молоде письменство любить гратися «в постмодернізм», ба навіть більше – любить просто гратися. У верлібри, у перебирання своєї і чужої брудної білизни, у пісочок, врешті-решт. Чи то для жарту, чи то всерйоз ув одному з номерів часопису «Кур’єр Кривбасу» їх усіх, цих молодих і відносно молодих писак, і згребли в одну купу, назвавши абревіатурою ДКЖП (себто, Дереш – Карпа – Жадан – Поваляєва, по черзі додаючи то «У» – Ушкалов, то зараз, певно, «Ч» – Чех і т.д.). І збоку критики сором’язливо ставлять ще одну літеру – «+М», себто «плюс Малярчук»: мовляв, вона, Таня – інша.
А Таня Малярчук і справді «інша». Окрім Жадана, я би сказав, Таня чи не єдина з-поміж ДКЖПУЧ… уміє майстерно писати. Не про себе кохану, а писати взагалі. От хоч би й вигадувати. І в найостаннішій книжці «Звірослов» письменницький і вигадницький таланти Тані Малярчук проявилися сповна. Голий безпристрасний, майстерно деталізований опис, довершений портрет доби, нова «Людська комедія», втілена в жанрі середньовічного бестіарію. Хіба що тепер це не епопея, а всього лише десять довершених трагікомічних історій.
Усі десять оповідань зі збірки – уявіть – зовсім не про молоду письменницю, «випадково» схожу на авторку! Вони про людей, схожих на звірів, або ж про звірів схожих на людей – як вам більше до вподоби. Про дівчат, дурних, мов курки, про жінок, що живуть, як медузи – драглистих і нерухомих, про чоловіка, що поводився, як щур. Письменниця не пише ні про якихось виняткових героїв у виняткових обставинах, ані про виняткових героїв у буденних обставинах. У «Звірослові» діють звичайнісінькі, ба навіть сіренькі люди, чи скоріше – непомітні невиразні людці. Дівчина із величезними зеленими очима й прекрасним волоссям, яка відрізає рибам голови в одному зі столичних супермаркетів і не знає таблички множення, підстаркувата вчителька літератури, принципова викладачка ділового мовлення в коралях, продавщиця овочів і фруктів та сорокарічна «пиріжкова принцеса» із Миронівки… Від них не дочекаєшся бурі пристрастей, пафосних реплік, сліз-шмарклів. Усі вони страшенно нещасні й самотні, усі вони так хочуть, щоб їх любили, а їх чомусь не любить ніхто. Маленькі бездомні тваринки.
Насамкінець кілька слів про жанр. Колись, у середньовіччі, бестіарії, або ж звіролови, були дуже популярні. У них писали про всіляких екзотичних тварин – єдинорогів, єхидн – переважно таких, про яких читач уявлення зеленого не мав. У звіроловах, по суті, писали притчі. От я, наприклад, в одному бестіарії читав про те, як єхидна вчинила перелюб і що їй за цей страшний гріх було. Звісно, кожна така білява, чорнява або руда «єхидна», дізнавшись про долю зрадливої тварини зі звіролова, робила для себе певні висновки. Може, котрась і розкаялася, хтозна? Страшенно прикро, що бестіарії майже зникли як жанр (хіба що Андрухович своїми «Екзотичними тваринами і рослинами» повертає їх до життя). Очевидно, Таня Малярчук вирішила так само, тому й повернула бестіарій у сучасну українську літературу – нарешті й поза казками звірі знову вміють говорити.
Антось Вір
Додаткові матеріали
- «Звірослов» Тані Малярчук або сучасний «Бестіарій»
- Фауна мілководдя
- Таня Малярчук: «У мене й пенсії, мабуть, не буде»
- Таня Малярчук у Чернівцях
Коментарі
Останні події
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку
- 11.03.2025|11:19Захоплива історія австрійського лижника: «Виходячи за межі» у кіно з 13 березня
- 11.03.2025|11:02“Основи” видають ілюстрованого “Доктора Серафікуса” В. Домонтовича з передмовою Соломії Павличко
- 10.03.2025|16:33Стартував прийом заявок на фестиваль для молодих авторів “Прописи”
- 07.03.2025|16:12Життєпис Якова Оренштайна у серії «Постаті культури»
- 05.03.2025|09:51Міжнародна премія Івана Франка оголосила довгий список претендентів
- 02.03.2025|11:31Я стану перед Богом в безмежній самоті…
- 01.03.2025|11:48У Харкові пошкоджено місцеву друкарню «Тріада-Пак» і дві книгарні мережі «КнигоЛенд»